Евтушенко, Владимир Алексеевич

Материал из Генштабъ
Перейти к: навигация, поиск
Євтушенко Володимир Олексійович
Евтушенко Владимир.jpg
Кандидат в народні депутати Верховної Ради України VII скликання

Офіційна біографія

Володимир Олексійович Євтушенко народився 28 травня 1960 року в с. Покровське Нікопольського району Дніпропетровської області в багатодітній родині селян. Через те, що батько-інвалід рано пішов із життя, діти виховувалися матір’ю, привчалися до праці, самостійності та відповідальності.

Ці навички розвивалися в шкільні роки, де проявляв активність і зацікавленість як науками, так і спортом, громадським життям. Особливу цікавість викликала у юнака техніка. Тому вступив на навчання до Нікопольського сільськогосподарського технікуму на факультет механізації сільського господарства.

У 1979-1981 роках служить в Армії в місті Самарканд (Туркменістанський військовий округ).Після служби розпочав трудову діяльність у рибколгоспі імені Красіна водієм-механіком, згодом доручили бути начальником дільниці. З самого початку трудової діяльності Володимир Олексійович будував, впроваджував, реформував та відроджував! Завжди прагнув і досягав нових звершень. У 1987 році колективом був обраний головою правління рибоколгоспу ім. Красіна, очолював це господарство до 1993 року. Завдяки його вмілому керівництву рибколгосп вийшов з відсталих у передові.

За певні досягнення у роботі рибоколгоспу, враховуючи організаційний досвід керівника В.Євтушенку було запропоновано стати членом КСП «Дніпро», де згодом був обраний головою правління колгоспу, який очолював протягом двох обрань. У той час КСП «Дніпро» входило у п'ятірку кращих господарств Нікопольського району. Має вищу освіту. У 1992 році закінчив зооінженерний факультет Дніпропетровського сільськогосподарського інституту. Одночасно закінчив економічний факультет керівних кадрів і спеціалістів сільського господарства цього ж інституту.

У 2003 році закінчив Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. Має кваліфікацію магістра державного управління.

У 1998-2003 роках був головою Нікопольської районної державної адміністрації. Протягом роботи на цій посаді успішно провів реформування та модернізацію агропромислового комплексу району, зокрема птахокомбінату «Дніпровський», сільгосппідприємства почали активно впроваджувати новітні засоби виробництва та сучасні технології. Суттєво змінилися принципи підбору та розстановки кадрів, удосконалилась система управління. Як наслідок, вже у 2000 році Нікопольщина виборола 2 місце в обласному змаганні по врожайності ранніх зернових культур. Тоді вперше за всю історію аграрії району намолотили 210 тисяч тон зерна з площі 49 тисяч гектарів. Відчутно збільшилось валове виробництво м’ясо-молочної продукції та яєць.

Титанічних зусиль Володимир Олексійович доклав до становлення місцевого самоврядування, формування ефективного використання бюджетних коштів на розвиток територій місцевих громад.

Були відремонтовані та відновили свою роботу занедбані і зруйновані об’єкти соціальної інфраструктури, які були передані на баланс сільських рад після реформування колгоспів. У час суцільного падіння села на Нікопольщині зростали видатки на освіту, медицину, культуру, спорт. Середньомісячна зарплата не просто зростала, а й виплачувалися борги попередніх років. Бюджетна сфера набула нового дихання. Район одним із перших в області започаткував будівництво міні-котелень для опалення шкіл, будинків культури, дитячих садків, інтенсивно впроваджувалась комп’ютеризація шкіл. Сільські медичні заклади забезпечувались новим медичним обладнанням і транспортом. Була створена ДЮСШ, уведені надбавки працівникам у сфері освіти, за що і був нагороджений знаком Міністерства освіти «Відмінник освіти України». З 2004 по 2005 рік працював генеральним директором ТОВ «Молдім» м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. Завдяки умілому керуванню виробництвом, його модернізації та впровадженню новітніх технологій, продукція молокопереробного підприємства постійно відповідала світовим стандартам.

З 2005-2010 рік – голова Нікопольської районної державної адміністрації. Володимир Олексійович як сучасний ефективний керівник одним із головних завдань ставив створення умов для розвитку малого і середнього бізнесу, самореалізації ініціативних, талановитих, творчих людей в будь-якій сфері суспільного життя. Головна мета діяльності влади за часи керівництва районом Євтушенком В.О. була спрямована на досягнення економічної стабільності, підвищення добробуту населення, нарощення соціального потенціалу. Багато зусиль доклав Володимир Олексійович до розвитку історико-культурної спадщини рідного краю. Саме за його ініціативи та сприяння було здійснено реконструкцію меморіального комплексу та перепоховання останків кошового отамана Війська Запорозького Низового І.Д. Сірка, 21 серпня 2000 року. На березі Капулівської затоки Каховського водосховища збудовано «Співоче поле» та започатковано щорічне проведення фестивалю козацької пісні «Звідси воля розлилася», здійснено реконструкцію краєзнавчого музею ім. П.Калнишевського в с. Покровське, встановлено пам’ятні знаки загиблим козакам Чотромлицької Січі, та козакам-січовикам останньої Нової Січі. Він став натхненником та організатором наукової експедиції щодо пошуку слідів поховання останнього кошового отамана П.І.Калнишевського на Соловецьких островах. Під його керівництвом в Нікопольському районі було проведено цілий ряд всеукраїнських науково-практичних конференцій з вивчення історії козацтва Січеславського краю. В районі активно впроваджувалась програма розвитку зеленого туризму, видавалися книги та інша друкована продукція з історії рідного краю та козацтва.

Володимир Олексійович є ініціатором та сподвижником відродження народних звичаїв, традицій, ужиткового мистецтва, духовної національної спадщини рідного краю. Він завжди був і залишається взірцем мудрості і патріотизму в усіх справах. Результатом високої довіри та поваги до нього з боку козацьких та громадських організацій є обрання Володимира Олексійовича у січні 2001 року кошовим отаманом Війська Запорозького Низового та присвоєння звання генерал-хорунжого українського козацтва. З квітня 2010 року працює генеральним директором приватного підприємства «Таврія» Нікопольського району Дніпропетровської області, основними напрямками розвитку якого є рослинництво та тваринництво. Господарство співпрацює з науково-дослідними інститутами, де закуповують кращі перспективні сорти. Для отримання вагомого врожаю повністю витримують технологію вирощування зернових культур, на кожен гектар посівів вносять відповідну кількість мінеральних добрив. Завдяки господарському керівництву підприємство повністю забезпечене матеріально-технічними ресурсами, щороку оновлюється машинно-тракторний парк. Одним із головних завдань керівника підприємства є соціальний захист працюючих.

У 2000 році був нагороджений відзнакою голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації «За розвиток регіону». За вагомий внесок у розвиток конституційних засад української державності, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм у 2002 році був нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, в 2007 році орденом «За заслуги» ІІ ступеня.

Одружений, виховує двох синів.

Люди завжди з повагою та вдячністю ставилися до Володимира Олексійовича та висловлювали йому довіру. Він неодноразово обирався депутатом Покровської сільської ради, депутатом Нікопольської районної ради 4-х скликань.