Кичинский, Анатолий Иванович: различия между версиями

imported>Colonel
Нет описания правки
imported>Colonel
Нет описания правки
Строка 11: Строка 11:




[[Category:Персоны]] [[Category:Политики]] [[Category:Писатели] [[Category:Выборы 2012]] [[Category:Кандидаты 2012]] [[Category:Объединенная оппозиция]] [[Category:Мажоритарщики]]
[[Category:Персоны]] [[Category:Политики]] [[Category:Писатели]] [[Category:Выборы 2012]] [[Category:Кандидаты 2012]] [[Category:Объединенная оппозиция]] [[Category:Мажоритарщики]]


== Офіційна біографія ==
== Офіційна біографія ==

Версия от 19:23, 15 августа 2012

Кичинський Анатолій Іванович
Кичинский Анатолий.jpg
Кандидат в народні депутати Верховної Ради України VII скликання

Офіційна біографія

Кичинський Анатолій Іванович народився в 1950 році в с. Преображенці Чаплинського району на Херсонщині. Закінчив Херсонський педагогічний інститут та Вищі літературні курси при Літературному інституті імені Горького в Москві.

У сімнадцятирічному віці почав друкувати вірші в районних та обласних газетах. Перша поетична книга А. Кичинського «Вулиця закоханих дерев», яка вийшла в 1976 році, відзначена обласною комсомольською премією ім. Іллі Кулика.

Анатолій Кичинський - сучасний поет, творчість якого містить в собі не тільки народнопоетичні традиції, культурні відмінності, спадковість, а й традиції класиків української поетичної культури, він майстерно володіє фольклорними інтонаціями, авангардними формами.

Йому належать переклади грузинських, угорських, єврейських, білоруських і російських авторів.

Безліч віршів А. Кичинського покладено на музику, яку виконують відомі співаки, а картини - пейзажі, натюрморти поета і художника знаходяться в приватних колекціях в Україні та за кордоном.

Кичинський Анатолій Іванович член Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників, лауреат літературних премій ім. Павла Усенка, Бориса Нечерди та Національної премії України ім. Т.Г Шевченка ( 2006 р). Лауреат фестивалю «Слов'янські обійми», Міжнародної літературної премії «Літаюче срібне перо» (Болгарія). Нагороджений медаллю «Незалежність України» Міжнародної Академії рейтингових технологій «Золота фортуна».