Іванов Валерій Феліксович
Валерій Феліксович Іванов |
---|
Журналіст, науковець, доктор філологічних наук, професор, фахівець у галузі масової комунікації та медіаосвіти |
Валерій Іванов
Особова справа
Журналіст, науковець, доктор філологічних наук, професор, фахівець у галузі масової комунікації та медіаосвіти
Біографія
Валерій Феліксович Іванов народився 19 липня 1961 року в Луганську. Перший досвід роботи отримав ще у 17 років — на шахті «Ворошиловградська 1-2».
Освіта
Вищу освіту здобув у Луганському педагогічному інституті, який закінчив у 1983 році за фахом «Історія».
Оперативна справа
Після кількох років викладацької діяльності Валерій Іванов із 1989 року пов’язав свою кар’єру з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка. Спочатку він працював там як аспірант, асистент і доцент на факультеті журналістики.
У 1995–1999 роках обіймав посаду заступника директора Інституту журналістики з наукової роботи.
У 1996 році він захистив докторську дисертацію на тему «Методологія та методика дослідження змісту масової комунікації», здобувши науковий ступінь доктора філологічних наук. Вчене звання професора отримав у 2000 році.
З 1997 року Іванов працював професором кафедри періодичної преси, згодом очолив кафедру організації масово-інформаційної діяльності, а з 2007 року став завідувачем кафедри реклами та зв’язків з громадськістю Інституту журналістики КНУ ім. Т. Шевченка. Також вів заняття у Маріупольському державному університеті на кафедрі соціальних комунікацій.
З 2001 року Валерій Іванов очолює Академію української преси. Він є членом Національної спілки журналістів України, до 2021 року входив до складу Комісії з журналістської етики. Також бере участь у діяльності ECREA (Європейської асоціації досліджень у сфері комунікацій), Центру вільної преси, Всеукраїнського фонду «Журналістська ініціатива».
З 2024 року входить до Громадської ради при парламентському Комітеті з питань свободи слова. Є членом Наглядової ради Українського загальнонаціонального конкурсу професійної журналістики "Честь професії".
Наукова спадщина
У науковому доробку Валерія Іванова — понад 550 публікацій, написаних самостійно або у співавторстві. Серед них — 30 монографій, 10 підручників, 26 навчальних посібників і 48 брошур. Серед найвідоміших – «Контент-аналіз: Методологія і методика дослідження», «Соціологія масової комунікації», «Інформаційне законодавство», «Медіа та політреклама у дзеркалі закону» тощо.
Останні події
Одним із провідних напрямів діяльності Іванова є медіаосвіта. Він активно пропагує критичне мислення, виступає за впровадження стандартів журналістської етики та підвищення інформаційної грамотності населення. У цьому контексті він бере участь у численних тренінгах, форумах та конференціях.
Так, у жовтні 2024 року, в рамках Глобального тижня медіа- та інформаційної грамотності, Академія української преси провела вебінар, присвячений формуванню критичного мислення у здобувачів освіти. Валерій Іванов, один із ключових спікерів, акцентував на важливості включення медіаосвіти до навчальних програм.
У березні-квітні 2025 року він долучився до тренінгів «STOPманіпулятор», організованих АУП за підтримки Фонду Фрідріха Науманна. Захід був присвячений технікам розпізнавання фейкової інформації та інформаційних атак.
У січні 2025 року Академія української преси спільно з МОН провела онлайн-форум на тему регіонального розвитку медіаосвіти. Подію відвідали 850 учасників із різних куточків України.
Особисте життя
Валерій Іванов походить із родини інженерів: батько працював гірничим інженером, мати — інженером-хіміком. Дружина Валерія Іванова — доктор педагогічних наук, професорка. Син, Денис Іванов, обрав шлях журналіста й спеціалізується на журналістських розслідуваннях.