Ісаєнко Дмитро Валерійович

Ісаєнко Дмитро Валерійович
Народний депутат Верховної Ради України ІХ скликання .

Дмитро Ісаєнко

Дмитро Ісаєнко народився 30 серпня 1967 року у місті Речиця, Гомельська область, Білорусь. Диплом інженера-теплоенергетика Дмитро Валерійович отримав у 1989 році, закінчивши Ленінградське вище військове інженерне будівельне училище. Пізніше захистив науковий ступінь кандидата наук із державного управління. Служив у Збройних Силах України до 2005 року.

Сім'я та зв'язки

Дмитро Ісаєнко має дочку — Ісаєнко Наталію Дмитрівну.

Оперативна справа

Після закінчення вищого військового училища у 1989 році заступив на посаду помічника начальника монтажної групи 241 управління спеціалізованих робіт м. Балаклава.
В 1990 став старшим помічником тієї ж групи, а в 1993 зайняв посаду начальника.
У 1996 році Ісаєнко стає начальником будівельно-монтажної ділянки 22 управління м. Балаклава.
З 1999 по 2002 рік – заступник начальника Централізованого спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України, м. Київ. Після 2002 року обіймає посаду начальника того ж управління.
У 2006 році Дмитра Ісаєнка було обрано депутатом Київської міської ради V скликання за списками «Громадянського активу Києва».
У 2006-2007 роках також був директором Департаменту будівництва та відчуження фондів Міністерства оборони України.
З 2007 по 2015 рік Дмитро Валерійович обіймає посаду заступника Міністра регіонального розвитку та будівництва України, м. Київ. Керував будівництвом оборонних споруд у Донецькій та Луганській областях.
У 2010 році також обійняв посаду заступника міністра регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України.
14 січня 2015 року Ісаєнка було звільнено з посади заступника міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ через неправомірне набуття ним статусу учасника АТО, про що повідомив міністр юстиції Павло Петренко. Нагадаємо, що напередодні під тиском групи народних депутатів Дмитро Ісаєнко відмовився від неправомірно наданого статусу учасника бойових дій, який дозволяв утриматися йому на поточній посаді. Про це повідомив на своїй сторінці у Facebook народний депутат та голова комітету ВР з протидії корупції Єгор Соболєв.
З 2015 року і до сьогодні, Ісаєнко обіймає посаду віце-президента Конфедерації будівельників України. На парламентських виборах 2019 р. кандидат у народні депутати від партії «Опозиційна платформа – за життя», № 15 у списку.
21 липня 2019 року був обраний народним депутатом Верховної Ради України ІХ скликання. Займає посаду секретаря парламентського комітету з організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування ВР.

Скандали, компромат та чутки

Ісаєнко Д.В. розпочав свій трудовий шлях у збройних силах України, а саме на посаді спочатку начальника Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України, м. Київ, а потім (увага!) – директора Департаменту будівництва та відчуження фондів Міністерства оборони України у місті Києві. Тобто це саме та людина, завдяки якій землі та склади Міністерства оборони занепали і були фактично безкоштовно відчужені у держави та Києва для отримання надприбутків та надання будівельної мафії для побудови на землях Міноборони житлових та комерційних комплексів.
Пропрацювавши на посаді директора департаменту чотири роки, Дмитро Ісаєнко здружився з такими відомими особами, як Олександр Пабат (депутат Київради, начальник відділу реклами та будівництва АТ «Фінанси та кредит») та з майбутнім головою Київради Галиною Герегою.
Після чого Ісаєнко за партійним списком Цивільного активу Києва і був обраний депутатом Київради у 2006р. Не треба бути академіком, щоб зрозуміти, за які заслуги Олександр Пабат включив Ісаєнка до списку своєї політичної сили. Пабат був начальником відділу реклами та будівництва банку «Фінанси та Кредит», який де-факто належить депутату Верховної Ради Костянтину Жеваго. Цей банк у період будівельного буму у Києві входив до трійки банків, які активно надавали кредити під будівництво житла.
Тобто схема роботи будка наступна: Ісаєнко віддавав майданчики Міністерства оборони України у власність Київради, а Олександр Пабат через рішення Київради надавав наближеним будівельним корпораціям земельні ділянки для подальшої забудови.
Саме так виникла ідея Конфедерації будівельників України (КСУ), чи скоріше синдикат військово-будівельної корупції на землях Міноборони. Рішення Київради про виділення у Києві земель військово-промислового комплексу з наступним договором оренди оформлялося на 3-5 років (на будівництві), а потім за оренду землі ніхто не платив. Іноді оренда визначалася на 15-49 років (у тих випадках, коли необхідно проводити конкурси на продаж). Найчастіше корупційні судді у злитті з місцевою та регіональною владою та прокуратурою приймали рішення про передачу земель оборони до рук будівельних організацій. Але в будь-якому випадку про компенсацію армії навіть не йшлося..

Генпрокуратура (ГПУ) досі не передала до Держбюро розслідувань (ДБР) матеріали кримінального розслідування щодо самозахоплення земель на Поштовій площі в центрі Києва для будівництва підземного торгового центру. Документи були передані з Подільської прокуратури до ГПУ, де й зникли, не дійшовши ГБР.
Один із основних фігурантів цієї справи – колишній заступник міністра Мінрегіонбуду Дмитро Ісаєнко, обраний до нової Верховної Ради від “Опозиційної платформи – За життя”. Торговий центр мав будуватися компанією, яку пов'язують із "завгоспом" Януковича Андрієм Кравцем. Про це KV стало відомо з повідомлення (доступно лише для друзів автора) на сторінці активістки Аннабелли Моріної у соцмережі Фейсбук. Як повідомляє Аннабелла Моріна, Подільська прокуратура Києва вела кримінальне розслідування цієї справи з 2015 року. “Згідно з постановою заступника генерального прокурора – Анжели Стрижевської 1 липня матеріали справи забрали з Подільської прокуратури нібито для передачі їх до ГБР. Вже 2 липня матеріали справи (папки із документами) фізично потрапили до Генпрокуратури. А там їх, як то кажуть, і слід застудив”, – повідомляє активістка. У ГБР підтвердили, що це кримінальне провадження де-юре передано їм, значиться в реєстрі досудових розслідувань, але де-факто матеріалів вони не мають.
“Один із основних фігурантів цієї справи – колишній заступник міністра Мінрегіонбуду Дмитро Ісаєнко зараз пройшов у Верховну Раду від Оппоблоку. Саме цей товариш підмахував офіційними листами про те, що торговий центр – частина транспортної розв'язки і землю під нього відводити не треба. Ісаєнко відомий як розробник більшості корупційних схем у будівництві”, – повідомляє Моріна. "В результаті було встановлено безліч фактів, які розкривають корупційну схему з будівництва приватного торгового центру за бюджетні гроші під виглядом проведення містом дорожніх робіт - реконструкції транспортної розв'язки на Поштовій площі", - написала активістка. Вона додала, що таке розслідування могло б перешкодити подібним схемам, і що у столиці без надання землі було збудовано не один незаконний підземний ТЦ. Як розповіла Аннабелла Моріна, під час розслідування було встановлено, що ТЦ не може бути об'єктом транспортної інфраструктури, а землю під нього треба було відводити згідно із законом, що не було зроблено. .
Детективи Національного антикорупційного бюро (НАБУ) затримали на хабарі 120 тисяч доларів посередника - Сергія Саміляка голові ДІАГ за оформлення дозволу на будівництво для ЖК "Теракота". Житловий комплекс будують компанії депутата "ОПЗЖ" Ісаєнка та тестя Насірова Глімбовського.
Забудовника затримали під час передачі хабара. Про це у Facebook повідомив головний редактор "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов.

"НАБУ затримало хабарника на спробі підкупу голови Державної інспекції з архітектури та містобудування Семена Кривоноса. Кривонос сам повідомив детективам про спробу дати йому хабар за введення в експлуатацію житлового комплексу "Теракота" в Дарницькому районі Києва, і затримання сталося дуже швидко" , - написав Бутусов.

За словами журналіста ЖК "Теракота", це проект двох компаній "Перфект-груп" та "Альтіс-девелопмент". "Теракота" - це проект двох компаній. "Перфект-груп", контрольована народним депутатом проросійської партії Опозиційна платформа - За життя Дмитром Ісаєнком, та компанії "Альтіс-девелопмент", яку контролює Олександр Глімбовський, відомий як тесть колишнього голови Державної фіскальної служби. Насіров теж клієнт НАБУ, і саме Глімбовський вніс заставу за нього у 100 мільйонів гривень", – продовжив Бутусов.

Дати хабар голові ДІАГ доручили діячеві з Мукачева Сергію Саміляку. Він відомий як голова благодійного фонду "З добром до людей та дітей" та ГО "Соціал-демократичний Конгрес християн України". Саміляк відомий участю у багатьох розбірках та скандалах між місцевими політиками на Закарпатті.
Сергій Саміляк відомий як голова благодійного фонду Сергія Саміляка "З добром до людей та дітей" та ГО "Соціал-демократичний Конгрес християн України", який був відомий участю у багатьох закарпатських розбірках та скандалах між місцевими політиками. У серпні 2019 року Саміляку хтось спалив машину у Мукачеві. Просто неймовірно, що комусь із власників "Теракоти" здалося, ніби цій людині варто довірити підкуп глави ДІАГ та передачу цілих 120 тисяч доларів. Цікаво, чи тепер Саміляк здасть, хто саме із забудовників "Теракоти" дав йому таке корупційне завдання. Невже пан Глімбовський чи пан Ісаєнко настільки здатні ризикувати всіма іншими своїми об'єктами, щоб такою дорогою ціною вирішувати свої бізнес-питання?" - розповів головний редактор видання.

"Perfect Group" будує в подільському районі по вул. Щекавицька, 46 Клубний дім "LA MANCHE".
Про сам злочин зазначу так, щоб працівники ДІАМ і сам Семен Кривонос зрозуміли в чому порушення:

- Замовником будівництва згідно з відомостей Паспорту об’єкта та Єдиного реєстру документів на будівництво є Товариство з обмеженою відповідальністю "Астеріс" (код згідно з ЄДР - 36473306).

Земельна ділянка, за адресою: місто Київ, Подільський район, вулиця Щекавицька, земельна ділянка 46 належить на праві власності Київській міській раді (код згідно з ЄДР - 22883141), номер запису про право власності: 22130491, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 36872439 від 01.09.2017 15:15:25. Кадастровий номер – 8000000000:85:327:0004. Дані відомості підтверджуються інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер інформаційної довідки 138315770, дата та час формування 19.09.2018 13:47:14).

Відповідно до відомостей офіційного сайту Київської міської ради вбачається, що згідно з п. 2 Рішення Київської міської ради від 20 вересня 2012 року № 116/8400 Товариству з обмеженою відповідальністю "Астеріс" передано в довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку площею 1,08 га для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-готельно-житлового комплексу будівель і споруд з апартаментами, вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського та торговельного призначення, з підземними та наземними паркінгами зі знесенням існуючих будівель та споруд на вул. Щекавицькій, 46 у Подільському районі м. Києва.

Згідно з п. 1 Рішення Київської міської ради від 20 червня 2017 року

№ 459/2681 дія рішення Київської міської ради від 20 вересня 2012 року

№ 116/8400 продовжено на 1 рік.

ТОВ "Астеріс" володіє та користується на праві оренди земельною ділянкою площею 1,082 га на підставі укладеного Договору оренди земельної ділянки, серія та номер: 293: виданий 01.09.2017, номер запису про інше речове право: 22130661, внесення запису про державну реєстрацію іншого речового права – право оренди земельної ділянки, за адресою: місто Київ, Подільський район, вулиця Щекавицька, земельна ділянка 46 (кадастровий номер – 8000000000:85:327:0004) за ТОВ "Астеріс" здійснено на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 36872439 від 01.09.2017 15:15:25, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер інформаційної довідки 138315770, дата та час формування 19.09.2018 13:47:14).

Також, відповідно до інформації зі спеціального розділу (номеру запису про іпотеку: 26063447 (спеціальний розділ) та номеру запису про обтяження: 26063405 (спеціальний розділ) встановлено, що наявні майнові права на багатофункціональний комплекс, а саме: секція 1 квартири 6-31, 34-35; секція 2 квартири 36-41, 48-77; секція 3 квартири 78-83, 87-98; секція 4 квартири 99-116, 123-139; секція 5 квартири 141-164, 166-167, 171-176, 178-182; секція 6 квартири 183-191, 195-203; секція 7 квартири 204-215, 220-228, 230-231 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер інформаційної довідки 138315770, дата та час формування 19.09.2018 13:47:14).

Отже, Об’єкт будівництва (багатофункціональний комплекс), на який видано Відповідачем Дозвіл на виконання будівельних робіт від 23 березня 2018 року № ІУ 113180820686 має у своєму складі щонайменше 231 квартиру.

Частиною 1 ст. 382 Цивільного кодексу України встановлено, що квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.

З Публічного геопорталу Міської інформаційно-аналітичної системи забезпечення містобудівної діяльності "Містобудівний кадастр Києва" (розділ – Планувальні обмеження Генерального плану), що функціонує відповідно до

ст. 22 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" вбачається, що земельна ділянка, за адресою: місто Київ, Подільський район, вулиця Щекавицька, земельна ділянка 46 (кадастровий номер земельної ділянки - 8000000000:85:327:0004) знаходиться в межах санітарно-захисної зони (СЗЗ від промислових об’єктів САН -1). Отже, дані відомості свідчать, що згідно з діючого Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року № 370/1804 (далі – Генеральний план міста Києва), земельна ділянка № 46 по вулиці Щекавицькій міста Києва знаходиться в межах санітарно-захисної зони.

Також, кадастровий квартал за № 85:327 у місті Києві, в межах якого знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером - 8000000000:85:327:0004, в повному обсязі знаходиться в межах санітарно-захисної зони.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Земельного кодексу України, санітарно-захисні зони створюються навколо об'єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відокремлення таких об'єктів від територій житлової забудови.

Частина 2 вказаної статті визначає, що у межах санітарно-захисних зон забороняється будівництво житлових об'єктів, об'єктів соціальної інфраструктури та інших об'єктів, пов'язаних з постійним перебуванням людей.

Положення про режими використання санітарно-захисних зон передбачені у ст. 24 Закону України "Про охорону атмосферного повітря",

ст. 45 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", ст. 20 Закону України "Про електроенергетику", ст.ст. 19, 21 Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів".

Таким чином, стаття 114 ЗК України, імперативно забороняє будівництво житлових об'єктів, об'єктів соціальної інфраструктури та інших об'єктів, пов'язаних з постійним перебуванням людей, та жодних виключень з даної норми Законодавство України не передбачає.

Враховуючи вищезазначене, є очевидним, що Дозвіл на виконання будівельних робіт від 23 березня 2018 року № ІУ 113180820686 на "Будівництво багатофункціонального комплексу по вул. Щекавицька, 46 у Подільському районі м. Києва", за адресою: місто Київ, Подільський район, вулиця Щекавицька, земельна ділянка 46 (кадастровий номер земельної ділянки - 8000000000:85:327:0004) видано в супереч ч. 2 ст. 114 ЗК України, адже дозвіл виданий на будівництво, в межах санітарно-захисної зони, багатофункціонального комплексу, який в свій склад включає 231 квартиру, що відповідно до вказаної норми є однозначно заборонено.

Більше того, документи, що дають право на виконання будівельних робіт з будівництва житлових об'єктів, об'єктів соціальної інфраструктури та інших об'єктів, пов'язаних з постійним перебуванням людей, не можуть бути видані органами держархбудконтролю в межах кадастрового кварталу за № 85:327.

Згідно з ст. 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Стаття 16 Конституції України визначає, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, збереження генофонду Українського народу є обов’язком держави.

Відповідно до ст. 50 Конституції України, кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Прийняття рішення, органом державної влади, про надання документу, що дає право на виконання будівельних робіт, в санітарно-захисній зоні, з будівництва багатофункціонального комплексу, який в себе включає щонайменше 231 квартиру, є невиконанням обов’язку держави в особі Державної архітектурно-будівельної інспекції України із утвердження і забезпечення прав та свобод людини, забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, збереження генофонду Українського народу, на безпечне для життя і здоров'я довкілля. Прийняття рішення органом державної влади з видачі оскаржуваного дозволу прямо суперечить ст. 3, ст. 16, ст. 50 Основного закону.

Більше того, згідно з відомостей Публічного геопорталу Міської інформаційно-аналітичної системи забезпечення містобудівної діяльності "Містобудівний кадастр Києва" (розділ – Функціональне зонування Генерального плану) земельна ділянка за адресою: місто Київ, Подільський район, вулиця Щекавицька, земельна ділянка 46 (кадастровий номер земельної ділянки - 8000000000:85:327:0004) знаходиться в межах функціональної зони – "території громадських будівель та споруд (перспективні)". Отже, функціональне призначення земельної ділянки – громадські будівлі та споруди.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про основи містобудування", містобудівна документація - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій. Містобудівна документація є основою для вирішення питань раціонального використання територій, регулювання розселення.

Абзац 1 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Частина 4 ст. 26 закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначає, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Враховуючи вищезазначене, є очевидним також, що Дозвіл на виконання будівельних робіт від 28 липня 2017 року № ІУ 113172091449 на "Будівництво багатофункціонального комплексу по вул. Щекавицька, 46 у Подільському районі м. Києва", за адресою: місто Київ, Подільський район, вулиця Щекавицька, 46 (кадастровий номер земельної ділянки - 8000000000:85:327:0004) видано в супереч ч. 4 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", адже дозвіл виданий на будівництво багатофункціонального комплексу, який в себе включає щонайменше 231 квартиру на земельній ділянці, яка розташована відповідно до Генерального плану міста Києва в межах функціональної зони – території громадських будівель та споруд (перспективні).

Відповідно до Розділу 5. Функціонально-планувальна організація Генерального плану міста Києва, функціонально-планувальна організація столиці в проектних межах передбачає формування компактних сельбищних і житлових районів, збалансованих за розселенням, місцями праці, обслуговування і рекреацією. Утворення сельбищно-виробничих планувальних зон передбачає організацію взаємозумовлених угрупувань житлових, виробничих і ланшафно-рекреаційних районів. На проектний період визначено 8 планувальних зон, а саме: 1 – Центральна планувальна зона; 2 – Південна планувальна зона; 3 – Західна планувальна зона; 4 – Північна планувальна зона; 5 – Північна лівобережна планувальна зона; 6 – Східна планувальна зона; 2а – Планувальна зона сельбищного району Ходосівка-Підгірці; 4а – Планувальна зона сельбищного району Вишгород.

Згідно з Генеральним планом міста Києва (розділ – Зонування території міста Києва (фрагмент схеми зонування території міста Києва, центральна планувальна зона (№ 1) земельна ділянка за адресою: місто Київ, Подільський район, вулиця Щекавицька, земельна ділянка 46 (кадастровий номер земельної ділянки - 8000000000:85:327:0004) знаходиться в межах центральної планувальної зони (№ 1).

Розділ 5. Функціонально-планувальна організація Генерального плану міста Києва визначає, що перспективи функціонально-планувальної організації передбачають відтворення архітектурно-художнього колориту Києва, збереження історико-культурної спадщини та історичного ландшафту центральної планувальної зони з обмеженням висоти будівель, що споруджуються згідно спеціальних обґрунтувань, але не вище двадцяти семи метрів від поверхні землі.

Відповідно до відомостей з Паспорту об’єкта, встановленого суб’єктом містобудування на виконання ч. 6 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", можна встановити, що Об’єкт містобудування "Будівництво багатофункціонального комплексу по вул. Щекавицька, 46 у Подільському районі м. Києва", який будується на підставі Дозволу на виконання будівельних робіт від 28 липня 2017 року № ІУ 113172091449, має у своєму складі дев’ять наземних поверхів (в тому числі мансардний поверх), наземну частину фундаменту, а також дах.

Пунктом 2.9 ДБН В.2.2-15-2005 "Будинки і споруди. Житлові будинки Основні положення", визначено, що висота житлових поверхів від підлоги до підлоги у житлових будинках повинна бути не менше 2,8 м. Висота житлових приміщень від підлоги до стелі - не менше 2,5 м.

Отже, висота дев’яти наземних поверхів Об’єкта містобудування, відповідно до п. 2.9 ДБН В.2.2-15-2005 щонайменше складає 25,2 метрів. Висота Об’єкта містобудування, з урахуванням висоти дев’яти наземних поверхів, наземного фундаменту, даху а також влаштованих вхідних груп та навісів на даху становитиме понад 30 метрів.

Абзац 1 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Частина 4 ст. 26 закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначає, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Таким чином, Дозвіл на виконання будівельних робіт від 28 липня 2017 року № ІУ 113172091449 на "Будівництво багатофункціонального комплексу по вул. Щекавицька, 46 у Подільському районі м. Києва", за адресою: місто Київ, Подільський район, вулиця Щекавицька, земельна ділянка 46 (кадастровий номер земельної ділянки - 8000000000:85:327:0004) видано в супереч ч. 4 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", адже дозвіл виданий на будівництво багатофункціонального комплексу в центральній планувальній зоні висота якого перевищує максимально допустиму висоту, що встановлена Розділом 5. Функціонально-планувальна організація Генерального плану міста Києва.

Тож рішення про видачу Дозволу на виконання будівельних робіт на "Будівництво багатофункціонального комплексу по вул. Щекавицька, 46 у Подільському районі м. Києва" робіт від 23 березня 2018 року № ІУ 113180820686 є неправомірним, адже прийнято в супереч ст. 114 ЗК України та ч. 4 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". До речі, для цього будівництва Департамент містобудування та архітектури Київської Міської Державної Адміністрації, порушуючи містобудівне законодавство, видав дозвільний документ "Містобудівні умови та обмеження" (МУО). Раніше я вже робив допис про те, як співробітники Департамент містобудування та архітектури КМДА різним забудовникам видавали МУО з порушеннями, яким вони прикривають повне свавілля. Звісно, раніше ДАБІ, а тепер ДІАМ відмовляються перевіряти законність видачі МУО для цього будівництва.

Місце злочину: м. Київ, бульвар Лесі Українки,26. 8 поверх Державної інспекції архітектури та містобудування України, кабінет праворуч, саме там Семен Кривонос, не зважаючи на порушення, підпише декларацію про введення в експлуатацію клубного будинку "LA MANCHE".

Час: за даними відділу продажу, - другий квартал 2023р.

Таких прикладів 90% всіх будівництв в місті. Якщо ви вважаєте, що армія чиновників і правоохоронних органів цього не бачать, то ви сильно помиляєтесь.