Денисенко, Вадим Игоревич
Денисенко Вадим Игоревич |
---|
Народный депутат Верховной Рады Украины VIII созыва, журналист. Главный редактор еженедельной газеты Комментарии. |
Личное дело
- Родился 7 апреля 1974 года в Автономной Республике Крым[1].
- 1996 год - окончил бакалаврат Факультета гуманитарно-общественных наук Национального университета "Киево-Могилянская академия" [2].
- Окончил магистратуру Киевского университета имени Шевченко (филология).
- 2003 год - защитил в НАНУ кандидатскую диссертацию ("Творчість М.Йогансена в контексті української сміхової модерністської прози") [3].
- 2004 год - работал в Крымском региональном агенстве европейской интеграции (АРК)[4].
- 2006 год - главный редактор еженедельника Комментарии.
- 2010 год - назначен руководителем объединенной редакции еженедельника и сайта ProUA [5].
- В августе 2014 года стал шеф-редактором изданий издательского дома «Картель».
- Денисенко является шеф-редактором новостного ресурса «Еспрессо-ТВ»
- С ноября 2014 года народный депутат Верховной Рады Украины VIII созыва. Денисенко прошел в парламент от партии "Блок Петра Порошенко" под номером 45.
Семья и связи
Семья и связи | |
---|---|
Семья | Вадим Денисенко женат во второй раз. Избранницу зовут Марина Колесникова. Она владелица двух рекламных агентств “Адаптив Маркетинг солюшенз” и “Адаптив Маркетинг инновейшенз” От первой супруги у него есть один сын. [6]. |
Близкие связи | Виталий Гайдук - украинский олигарх. С ним связывают Эволюшен Медиа. Работодатель.
Кость Бондаренко - политтехнолог. Приятель [7]. |
Проблемные связи | Леонид Черновецкий - третий мэр столицы независимой Украины. Мстительная жертва критики.
Владислав Каськив - главный чиновник в команде регионалов по инновациям. Жертва критики. |
Оперативное дело
- Считается экспертом по Крыму, откуда, видимо, сам родом.
- Один из любимых экспертов теледивы Анны Безулик [8].
- 2009 год - призвал в числе прочих журналистов воздержаться от смакований сексуальных скандалов в украинской политике [9].
Конфликт с Черновецким
- 1 июля 2009 года были сняты 130 сити-лайтов с рекламой газеты, критиковавшей мэра Черновецкого под надуманным поводом [10].
- 25 марта 2009 года - были сняты уже 60 сити-лайтов с аналогичной критикой городской власти, судя по всему, по приказу мэра [11].
Загнать в угол Каськова
- Летом 2011 года Денисенко своими вопросами про электричку в аэропорт Борисполь загнал молодого чиновника Каськова в тупик:
Интервью: Вадим Денисенко: «Ну, насправді, в принципі, Владислав, ви говорили про те, що всі проекти будуть іти за кошти інвесторів. Оскільки у нас мало часу, то я зупинюсь на своєму улюбленому проекті «Електричка Київ – Бориспіль», яка обійдеться в один мільярд доларів. Я вважаю, що нікуди в Україні дівати гроші, тому за мільярд це нормально. Але ви тільки що сказали 362 мільйони, якщо я правильно почув ‑ це гроші Китайської Народної Республіки. Безумовно, це гроші інвестора. Але ці гроші буде віддавати Українська республіка, тобто всі ми з вами будемо віддавати всі ці 370 мільйонів. Але я хотів би нагадати телеглядачам про то, що три роки тому цей проект коштував 200 мільйонів, тобто за три роки ця ціна виросла у п’ять разів. Просто поясніть мені, навіщо нам електричка на Бориспіль за 1 мільярд? І окупність якої ви навіть можете намалювати 15 років, але реально люди розуміють, що вона ніколи не окупиться.
І другий момент. Ви говорите про терміни, що у нас усі терміни записані. Перша дія, яка повинна була бути, проблема на основі цих проектів — це перший перинатальний центр. Насправді єдина. По-моєму, найтолковіший нацпроект, який тільки є у державі. І перший центр повинен бути побудований саме зараз в ці дні в Кіровограді. Про це заявляв губернатор Кіровограда Ларін президенту кілька місяців тому, коли був візит Януковича. Ніхто сьогодні не згадує про цей центр, і коли він буде відкритий, ніхто не знає. Чи буде понесена відповідальність хоча б губернатором за те, що не виконані слова?». Владислав Каськів: «Дякую за питання, мені шкода, що ми не потратили час на з’ясування цих деталей, тому що я б зекономив би цей ефір. Є дуже проста відповідь. По-перше, ви сильно помиляєтеся в цифрах. Сума, об’єм, максимальний об’єм фінансування цього проекту далеко не мільярд, а з того моменту...» Вадим Денисенко: «Це заявляв Колесніков. Тут або я помиляюсь, або Колесніков». Владислав Каськів: «Я не прокоментую, це не відповідає корпоративній етиці, коментувати своїх колег по роботі в уряді, я скажу вам про факти». Вадим Денисенко: «Тобто журналісти неправильно зрозуміли Колеснікова. Це буде так сказано?» Владислав Каськів: «Це буде дуже просто зрозуміти і провірити навіть, вибачте, тому що я вам заявляю, абсолютно офіційна інформацію, що вчора». Вадим Денисенко: «Скільки…» Владислав Каськів: «Ну, будь-ласка не перебивайте. Якщо ви захочете, продовжите питання. Вчора пізно уночі, після дуже тяжких переговорів, був підписаний контракт, із того моменту, як став національним проектом, він рівно втричі зменшився в об’ємі. Тобто цей проект буде коштувати близько 300 мільйонів доларів, а не мільярд, як ви говорили. Це вже офіційна інформація. Це перше. Друге ‑ це його максимальна ціна. І навмисне для того, щоб забезпечити прозорість і ні у кого не було сумнівів, ми в умови самого контракту включили пункт про обов’язковий міжнародний аудит одною із провідних компаній. Це буде вам відповідь на те, стане цей проект прозорим чи ні». Вадим Денисенко: «У нас був міжнародний аудит міжнародного уряду, тоді ми розуміємо, які аудити можливі». Владислав Каськів: «Але ж ви фахівець, ви ж розумієте, що таке першокласні компанії, які входять в десятку провідних аудиторських компаній». Вадим Денисенко: «Уряд запрошував першокласну компанію». Владислав Каськів: «Дайте мені тепер чесну відповідь, скажіть, що це зебезпечує прозорість, якщо буде аудит». Вадим Денисенко: «Ні, не обов’язково». Владислав Каськів: «Ну як? Якщо міжнародні компанії з найкращою репутацією». Вадим Денисенко: «Я вам одне скажу. Я не розумію, для чого 300 мільйонів тратити на електричку до Борисполя». Владислав Каськів: «Ми дуже помаленьку сходимо вниз. Тепер відповідаю. Цей проект, як і будь-який національний проект, він окупний, він жодним чином не накладає навантаження на Державний бюджет України. Але що він дає? Чому? Тому що цей проект виведений в окреме адміністрування, тобто він не змішаний з будь-якими ресурсами інших державних компаній чи структур, у нього є чіткий період окупності і модель реалізації. Навіть, якщо припустити, що ми помиляємось у розрахунках, і цей проект на 10%, на 20, на 30% помилилися, вибачте, то ми лише помилились на відсотки. Замість того, як реалізуються інші проекти інфраструктурного характеру, коли просто з бюджету вивалюються 100% коштів, зрозуміло, освоюється через компанії-посередники, зрозуміло, з якою ефективністю». Євгеній Кисельов: «А как он будет окупаться, извините?» Владислав Каськів: «За рахунок пасажирів. У Бориспіль же їздять напевно не бідні люди, які вилітають з аеропорту, правильно? Тому там є абсолютно розрахована економічна модель цього проекту і більше того, ми плануємо через декілька років коли буде виправдуватися та розрахункова модель, яка передбачена цим проектом, ми плануємо його приватизувати, продати або частину, або акціями. Це входить в план реалізації цього проекту. Але саме головне, що ми не забрали ці кошти з бюджету, як це буває у сотні інших випадках, розумієте. Ми залучили для це кошти зовні і реалізуємо дуже важливий проект». Вадим Денисенко: «А для чого він? Є гарантії під цей кредит?» Владислав Каськів: «Звичайно». Вадим Денисенко: «Але це чиї гроші, це країни гроші чи це гроші Китайської Республіки?» Владислав Каськів: «Державні гарантії — це засіб застрахувати ризики інвестора для того, щоб він створив якийсь ресурс в країні. От основна ідея державного». Вадим Денисенко: «Краще б вони побудували заводи». Владислав Каськів: «Чому у вас створилося таке враження? Тому що дійсно попередні періоди державні гарантії фактично були прихованим дефіцитом бюджету. Принцип зараз, до речі, в рамках інвестиційної реформи, яка за участю президента була запропонована, вкладено основний принцип тих самих державних гарантій. У чому він полягає? Тільки окупні проекти, на ті цілі, які заздалегідь задекларовані як стратегічні і у розмірі, не більше 50% від вартості. Це та модель, яка буде далі поширюватись на державні гарантії і дозволить суттєво зробити» [12]. |
Бизнес-дело
- В среде украинской интеллигенции газету Комментарии считают главным конкурентом "умного" издания Зеркало недели, которым владеют Владимир Мостовой и жена Анатолия Гриценко Юлия Мостовая. Однако видно, что целевой аудиторией издания являются все же предприниматели среднего возраста.
- Февраль 2010 года - еженедельник Комментарии увеличил число полос с 32 до 40, который уменьшился [13] из-за Кризиса 2008 года [14].
- Осень 2010 года - газета решала, подавать ли в суд на харьковских черных пиарщиков из-за использования ими брендов Эвольшн Медиа [15].
Звания, чины, регалии
- Главный редактор еженедельника Комментарии и веб-ресурса Сomments-proUA.
- Кандидат филологических наук.
- Участник проекта АртВертеп [16].
- Основатель и экс-участник Комитета избирателей Украины [17].
- Член комитета избирателей Украины[18]
ВИДЕО
Цитаты
Самые интересные фразы Денисенко:
Успешному противостоянию рейдерским атакам мешает отсутствие единого центра принятия решений... В России никто не пойдет против решения, принятого первым лицом. А в Украине против слова первого лица появится слово второго и так далее... сегодня «рейдерский бизнес» базируется на сращивании с властными структурами [19]. |
Во-первых, я думаю, что это абсолютно реально. Во-вторых, очевидно, что этот проект очень необходим для всех нас, и было бы очень здорово, если бы он действительно воплотился в жизнь. Но есть и коррупционная составляющая этого проекта. Она присутствует во всех наших жизненных околобюджетних моментах. Очень хорошо, что этот проект начинается, будет очень здорово, если данный проект запустится хотя бы частично, но я очень сомневаюсь, что все 100% средств дойдут до школьников в школах. Мы начинаем строить космический корабль, не построив простой печи. Существуют во многих странах мира, в той же Польше, например, уже несколько лет претворяется в жизнь такое понятие, как электронный журнал. Имеется в виду, когда родители могут просматривать успеваемость школьников на сайте того или иного учебного заведения. Это намного проще проект, гораздо легче, и его нужно было бы воплощать в жизнь прежде всего. Потому что не нужно объяснять, что большое количество школьников не рассказывает родителям, что происходит в школе, а родители даже ленятся спрашивать у них об этом. Поэтому сначала нужно было бы строить простые вещи, а потом уже открывать 4G-линии и так далее. Но, к сожалению, мы начинаем с строительства космического корабля, потому что, как показывает практика, на нем можно больше украсть. [20]. |
Борис Харчук. Вишневі ночі. Це твір про любов між НКВДистом та українською партизанкою. Вона – бандерівка, яку Він допитує. Між ними спалахує любов, він допомагає їй втекти. І тікає разом з нею. Вони ховаються десь у схроні, де проводять один прекрасний день. Але завершується цей день трагічно: з одного боку закоханих оточують бандерівці, які не розуміють, як можна покохати ворога, а з іншого – НКВДисти, які мають убити свого зрадника. Цей доволі простий сюжет запаковано в прекрасний текст, який читається на одному диханні. Чи змінить він ставлення читача до війни? Навряд чи, але, можливо, він змусить задуматися над банальною істиною, що настав час примирення [21]. |
Денисенко про УПЦ МП (2007):
Несколько месяцев назад на одном из собраний высшего церковного клира был проведен тайный анонимный опрос относительно возможности такого образования. Опрос показал весьма неожиданные результаты — более половины высших иерархов согласились поддержать такую идею. Как утверждают источники «k:», инициатором этого мероприятия был сам Блаженнейший Владимир (Сабодан). Собственно, позицию руководителей УПЦ МП можно понять. Вместо того чтобы делиться прибылями от пастырской деятельности с Москвой, все эти средства можно оставлять у себя. А если вспомнить, что местный бизнес да и власти тоже щедро заботятся о церковных делах — украинская церковь никогда не была дотационной, а наоборот, выступала в известной степени донором материнской церкви [22]. |
О главном судебном процессе 2011 года:
Любое решение суда общество признает как заказное. И если эта оппозиция придет к власти, то я боюсь, чтобы не началась расправа над Киреевым, над которым сейчас дамоклов меч висит. Этот процесс перешел из разряда обычных в гиперполитичний [23]. |
Дело оперативного наблюдения
- В феврале 2011 года запустил в АРК ток-шоу Бумеранг [24].
- 18 сентября 2011 года - его мастер-класс по специальности [25].
- ↑ Денисенко Вадим Ігорович
- ↑ 1996 Бакалаврат Факультет гуманітарних наук
- ↑ ДЕНИСЕНКО Вадим Ігоревич
- ↑ Лист
- ↑ «Комментарии:» & proUA: «Эволюшен Медиа» усиливает экспансию в он-лайн
- ↑ Цілуватися взасос з шести років
- ↑ Виктор Федорович Линкольн
- ↑ Гостями «РесПубліки» стануть Ірина Соломко, Вадим Денисенко, Олександр Харченко й Олександр Мартиненко
- ↑ Журналісти закликають колег утриматися від смакування сексуально-політичних скандалів
- ↑ У Києві зі 130 сіті-лайтів прибрали рекламу тижневика «Комментарии» з Черновецьким на обкладинці
- ↑ У Києві вдруге познімали постери тижневика «Комментарии» з зображенням мера
- ↑ ЧОГО КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ НАВЧИЛА ТІГІПКА?
- ↑ Тижневик «Коментарі» скоротив обсяг
- ↑ Тижневик «Коментарі» збільшує листаж і наклад
- ↑ У Харкові в політичній рекламі використали лого KievWeekly та елементи дизайну «Комментариев». Тижневик подає до суду
- ↑ Вадим Денисенко
- ↑ Основатель КИУ: Комитет перестал быть объективным наблюдателем
- ↑ Комітет виборців України
- ↑ Борьбу с рейдерством усложняет отсутствие единого центра принятия решение - мнение
- ↑ Вадим Денисенко: «Мы начинаем строительство космического корабля, не построив простой печи»
- ↑ 5 книжок, що змінили уявлення про Другу світову війну
- ↑ Вадим Денисенко знает, о чем говорят в кулуарах УПЦ МП
- ↑ «Велика політика з Євгеном Кисельовим» на «Інтері», 1.07.2011
- ↑ Вадим ДЕНИСЕНКО: Политики почувствуют силу удара своего слова
- ↑ 12 вересня 2011, Київ – Лекція головного редактора тижневика «Коментарі» Вадима Денисенка: «Як виживають тижневики в епоху Інтернету?»