Лісовий Оксен Васильович
Лісовий.jpeg
Міністр освіти та науки України

Оксен Лісовий

Оксен Васильович Лісовий народився 21 липня 1972 року на Київщині. Літо 1981 року провів в очікуванні суду в Новій Бряні в Бурятській АРСР, де його батько перебував на засланні. Улітку 1982 року родина знову приїхала в Бурятію і два роки жила на засланні в селищі Ілька, де Василь Лісовий працював токарем, сестра закінчила середню школу, а Оксен закінчив 3 і 4 класи.


Сім'я і зв'язки

Оксен одружений, має двох синів.

Батьки - українські педагоги і дисиденти.

Мати — Віра Павлівна (в дівоцтві Гриценко) до арешту чоловіка працювала молодшим редактором видавництва "Наукова думка". Потім її звільнили "за власним бажанням". З кінця 1970-х і до виходу на пенсію в 1990 році працювала в бібліотеці та школі. Виступала як захисник у справі чоловіка.

Батько Лісового — Василь Семенович був співробітником Інституту філософії Академії наук. У 1960-х роках був ініціатором самвидаву. За тиждень до народження сина він був заарештований співробітниками КДБ.

30px-Aquote1.png "Він міг би стати академіком Національної академії наук і залишити мені трикімнатну квартиру в Києві, гараж і автомобіль Волга. А він залишив вільне суспільство, право вибору, можливість подорожувати по світу, можливість самореалізовуватися в будь-якій сфері. Він переміг. Не він один, звичайно, а весь дисидентський рух", — згадував Оксен батька. 30px-Aquote2.png

У 1973 році Василь Лісовий виступив із відкритим листом на захист шітдесятників, за що разом із сім’єю був депортований радянською владою на Сибір. Його батько провів на засланні 11 років. Потім був реабілітований. Через статус сина дисидента Оксен зазнавав труднощів зі вступом до вищого навчального закладу.

Оперативна справа

Після повернення в Україну Оксен Лісовий навчався на художника-кераміка у Решетилівському художньому училищі народних промислів, закінчив Київський державний інститут культури за спеціальністю "бібліотечно-інформаційні системи". Лісовий вже в сімнадцятирічному віці почав педагогічну діяльність. Був керівником шкільних художніх гуртків, тренером з фехтування в скаутській організації "Січ". Викладав в історичному клубі Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Києво-Могилянському колегіумі. Деякий час він обіймав управлінську посаду в дирекції ВАТ “Укртелеком.

У двадцять три роки Оксен позичив двісті доларів у батьків і відкрив власну справу — автозаправну станцію. За словами Лісового, у нього були кіоски та магазини. Але заради науки він залишив бізнес.

У 2004 році Оксен прийняв керівництво над Малою академією наук. Лісовий зміг домогтися того, щоб академія перетворилася з "дубліката шкільних олімпіад" у повноцінний центр науково-дослідних проєктів школярів. Через шість років Мала академія наук отримала статус Національного центру.

У 2010 році очолив Малу академію наук України (МАН). Має ступінь кандидата філософських наук із філософської антропології, у 2015 році отримав вчене звання доцента.

У 2012 році Оксен Лісовий став лауреатом Державної премії України в галузі освіти .

Оксен ініціював проведення літніх наукових шкіл для талановитої молоді. До 2022 року проводилося понад 150 таких шкіл у різних регіонах країни та за різними науковими напрямками.

У 2018 році МАН отримала статус центру наукової освіти II категорії під егідою ЮНЕСКО, а також Академії Copernicus. Останній статус дав українським дітям доступ до даних 29 європейських супутників. Через два роки Лісовий виступив одним творців першого Музею науки в Україні. Зараз він розташовується в Києві на ВДНГ.

До 2020 року в МАН налічувалося по п'ять освітніх центрів і внутрішніх підприємств, а також одна наукова установа.

2021 році отримав почесне звання Заслужений працівник освіти України.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року добровольцем вступив до ЗСУ, воює у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Брав участь у бойових діях поблизу Слов'янська, Краматорська та Кремінної. При цьому, він залишається керівником Малої академії наук.

Оксен є амбасадором кампанії "Чуєш? Плюс. Плюс" громадської організації "Відчуй". Кампанія збирає кошти для людей, які втратили слух під час війни.

У березні 2023 року Кабінет Міністрів призначив Оксена Лісового міністром освіти та науки України. На цій посаді він змінив Сергія Шкарлета. Призначення підтримали 313 парламентарів.

Скандали і компромат

На сайті, присвяченому помилкам у наукових дослідженнях, проаналізували дисертацію нового міністра освіти Оксена Лісового на тему «Соціокультурна самоідентифікація особистості», яку він захистив у 2012 році. Зокрема, там йдеться про те, що частина тексту збігається з текстами двох дисертацій, захищених у 2011 році.

Невідомий автор публікації Василь Садовий пише про те, що у дисертації Лісового є збіги з двома іншими роботами: Я. Арабчука та А. Зуєва. А у списках літератури, використаної при написанні дисертації Лісового, робота Арабчука відсутня.

Оксен Лісовий заявив про свою нульову толерантність до академічної недоброчесності. Про це повідомили у Малій академії наук «Українській правді».

Зазначається, що міністр має намір відправити свою кандидатську дисертацію на кілька авторитетних експертиз.

30px-Aquote1.png «У разі виявлення в його роботі порушень доброчесності Оксен Лісовий готовий відмовитись від вченого ступеня кандидата наук і на посаді міністра формувати принципово нову академічну культуру та культуру освітнього та наукового менеджменту», – заявили в академії. 30px-Aquote2.png

[1]

Звання чини та нагороди

  • Заслужений працівник освіти України (22 січня 2021) — за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення національної безпеки, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю;
  • Лауреат Державної премії України в галузі освіти (6 жовтня 2012) — за цикл робіт «Всеукраїнський освітній Інтернет-портал «Острів знань»;
  • Нагрудний знак Міністерства освіти і науки України «Відмінник освіти» (2009);
  • Почесна грамота Міністерства освіти і науки України (2007).