Сирський Олександр Станіславович

Сирський Олександр Станіславович
Головнокомандувач Збройних сил України

Олександр Сирський

Народився 26 липня 1965 року в селі Новинки Кіржацького району Владимирської області (РРФСР).
У 1986 році закінчив Московське вище загальновійськове командне училище. У 1996 році закінчив з відзнакою Академію ЗСУ (оперативно-тактичний рівень), у 2005 році — Національну академію оборони України (оперативно-­стратегічний рівень) із золотою медаллю.

Сім'я і зв'язки

Головком ЗСУ воліє не афішувати особистого життя ще більше, ніж його попередник Валерій Залужний. Однак фото Залужного з дружиною усе ж іноді просочувались у Мережу, а ось про дружину Сирського і подробиці його сімейного життя практично нічого не відомо.
Звуть обраницю Сирського Тамара Іванівна Харченко. На відміну від самого головкома, який є уродженцем села Новинки Володимирської області (тоді ще РРФСР), його дружина — корінна українка. Вона народилася в Конотопі Сумської області.
Вона народилася 19 травня 1972 року і потім 1987 року вступила до Харківського електротехнічного технікуму. Закінчивши його в 1991, дівчина продовжила навчання у Харківському національному університеті радіоелектроніки (ХНУРЕ), який закінчила в 1995.
До війни Тамара Харченко працювала у державній митній службі. Принаймні в березні 2021 року вона подала декларацію, в якій зазначено, що вона на той час обіймала посаду головного командного інспектора категорії В.
Спільних дітей з Олександром Сирським у Тамари Харченко немає. Однак подружжя разом виховує двох синів чоловіка від першого шлюбу — Антона і Сашу. Точніше зараз виховують тільки одного — шестирічного Сашка, оскільки Антон уже дорослий і самостійний. Старший син головкома ЗСУ зараз проживає в Австралії.

Оперативна справа

Командував 72-ю механізованою бригадою. Дослужився до звання генерал-майора.
Станом на 2013 рік був першим заступником начальника Головного командного центру ЗСУ, був долучений до тодішніх процесів співпраці з НАТО. У листопаді 2013 року Сирський від імені Міністерства оборони у штаб-квартирі НАТО альянсу обговорював зміни в українській армії відповідно до стандартів НАТО.
З початком бойових дій на Сході України був начальником штабу АТО.

Зокрема, був одним з головних командирів сил АТО під час боїв за Дебальцеве взимку 2015 року, разом з начальником Генштабу ЗСУ Віктором Муженком виїжджали до самого міста. Був причетний до керування боями у Вуглегірську, селі Рідкодуб та невдалої спроби відбити Логвинове. Він же координував вихід українських військових з Дебальцева. Під його управлінням здійснювалися підриви можливих шляхів переходу через річку Карапульку. Однак керівник сектора, за словами генерала, не дав провести всі підриви, через що переправи були захоплені супротивником. Саме сформована Сирським група «Барс» прикривала вихід ЗСУ з Дебальцевого.

За бої на Дебальцевському плацдармі Олександр Сирський нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня й згодом отримав звання генерал-лейтенанта.

2016 року він очолював Об'єднаний оперативний штаб ЗСУ, який координує оперативні дії різних українських силовиків на Донбасі. А у 2017 році був командиром всієї Антитерористичної операції на Сході України, яку згодом замінила Операція об'єднаних сил.

З 6 травня до 5 серпня 2019 — командувач Об'єднаного оперативного штабу ЗС України, на цій посаді його замінив Володимир Кравченко.

З 5 серпня 2019 — командувач Сухопутних військ Збройних сил України. Представлений особовому складу начальником Генерального штабу 19 серпня, у штабі командування Сухопутних військ.

8 лютого 2024 року Володимир Зеленський призначив Олександра Сирського головнокомандувачем ЗСУ, замінив Валерія Залужного.

Звання чини та регалії

• Звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (5 квітня 2022) — за особисту мужність, вагомий внесок у захист державного суверенітету та територіальної цілісності України.
• Хрест бойових заслуг (27 липня 2022) — за визначні особисті заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу, вірність військовій присязі.
• Орден Богдана Хмельницького I ст. (11 грудня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
• Орден Богдана Хмельницького II ст. (18 березня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
• Орден Богдана Хмельницького III ст. (14 березня 2015) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.
• У жовтні 2022 року увійшов до списку 25 найвпливовіших українських військових від НВ.

Справка: Сайт "Генштабъ" не несет ответственности за ссылки на материалы других источников и готов к обнародованию информации с иной точкой зрения