Тимченко Володимир Григорович

Тимченко Володимир Григорович
Тимченко.jpeg
Мер міста Березань Київської області
https://www.facebook.com/VolodymyrTymchenkoOfficial/

Володимир Тимченко

Володимир Тимченко народився 7 квітня 1963 року у місті Березань Київської області.
У 2005 році закінчив Мелітопольський державний педагогічний університет за спеціальністю "Практична психологія" та кваліфікацією "Магістр педагогічної освіти. Викладач психології".

Сім'я і зв'язки

Градоначальник Тимченко Володимир Григорович неодружений, має сина Сергія.

Оперативна справа

Трудову діяльність майбутній мер почав на посаді монтажника ПМК-28 "Березанського СДК", змінивши її через рік на оператора підприємства з забезпечення нафтопродуктами, після чого піднімається по кар'єрних сходах і йде на посаду директора виробничого підприємства "Свірневе" (Березань).

Через три роки переходить на приватне підприємство "Глорія" (Березань).

На політичну арену Київщини він прийшов у далекому 2004 році, коли став головою Рокитнянської РДА

Із 2005 до 2008 року Тимченко керував Головним управлінням з капітального будівництва Київської ОДА, а у 2008 році очолив Яготинську РДА. Уже через рік він знову змінив посаду і став керівником Державного архіву Київської області. І з серпня 2009 року значився директором ТОВ "Нафтосервіс".

Із 2010 по 2015 рік Володимир Тимченко був депутатом Київської обласної ради від "Партії регіонів", а на парламентських виборах 2014 року безуспішно балотувався до ВРУ як самовисуванець. Пробратися до влади Тимченку все ж вдалося, коли його у 2015 році обрали міським головою Березані як самовисуванця.

Попри зручне місце у кріслі мера Березані, Тимченко вирішив удруге потрапити до парламенту у 2019 році. Тоді він балотувався від "Радикальної партії Олега Ляшка", але оконфузився – ЗМІ кепкували над кандидатом через те, що свою передвиборчу програму він "списав" у Ляшка (останній йшов з нею у президенти).

На місцевих виборах у 2020 році Володимира Тимченка, який балотувався у мери від партії "Березанська громада", яку створив напередодні, переобрали на посаді навіть попри шлейф скандалів, який роками тягнувся за посадовцем. У жовтні 2020 році обраний головою Березанської міської ради від партії "Березанська громада".


Скандали і компромат

За роки на посаді Володимир Тимченко "заробив" собі гучне реноме земельного "дерибанщика", який разом із керівником КП "Березанський інформаційний медіацентр" організували цілу команду, що спеціалізується на оборудках. Окрім цього, нещодавно стало відомо про зв’язки березанського мера із російським мільярдером.'

Так, у 2016 році його ім’я фігурувало в першому гучному скандалі – Тимченка звинуватили у дерибані землі. Йдеться про продаж ділянки, яка належала навчальному закладу, і на території якої вже навіть почали будувати їдальню. Тоді частина депутатів міськради виступила проти – обурила їх занижена ціна на землю та й загалом сам факт продажу шкільної території. Однак мер думку чиновників проігнорував і рішення про продаж землі було прийнято.

Утім, скандали "на землі" на цьому не завершилися. Зокрема, у 2020 році в розпорядженні журналістів опинилося кримінальне провадження, у якому йдеться, що на території Київської та Полтавської областей діяла злочинна група, яка займалася шахрайством. Два прізвища є добре відомими жителям Березані. Йдеться про чинного міського голову Володимира Тимченкоа та керівника КП "Березанський інформаційний медіацентр" Віктора Тимінька.

У матеріалах досудового розслідування зазначено, що Тимченко та Тимінько для здійснення своєї діяльності залучали посадовців різних рівнів: голів сільських рад та райдержадміністрацій, реєстраторів, нотаріусів, землевпорядників та працівників районних відділів Держгеокадастру. До того ж, у схемі замішані посадовці з Яготина (як ми зазначали, Тимченко у 2008-2009 роках був головою Яготинської РДА). Зокрема, у справі згадується колишня в.о. голови РДА Ольга Рудніцька (виносила неправомірні рішення з виділення земельних ділянок), заступниця міського голови Яготина Олена Федина (спільно з Тиміньком впливала на посадових осіб органів виконавчої влади), а також колишній начальник відділу з питань юридичного забезпечення та земельних відносин Яготинської міськради Олександр Кудрявський (знав про вільні ділянки, контактував із членами злочинної групи та сприяв незаконному привласненню майна).

Схема Тимченка-Тимінько була примітивною, але дуже ефективною: чиновники незаконно привласнювали паї та житлові будинки, що не перейшли у спадок після смерті людей. Тимінько свого часу перебував на посаді державного реєстратора Смотриківської сільради Пирятинського району Полтавської області, що давало можливості незаконно вносити зміни в Державний реєстр.

Для цього чоловік використовував підроблені документи, а саме нотаріальні свідоцтва про право на спадщину, що нібито були "видані" нотаріусами, які померли декілька років тому, або тими, хто постійно проживає на окупованій території України. Цікаво, що на посаду Тимінька влаштував близький товариш Валерій Марченко, який є головою села Смотрики.

До того ж, слідчі встановили, що міський голова Березані Володимир Тимченко підтримує позашлюбні зв’язки з Надією Лютою – жителькою того самого села Смотрики Пирятинського району. Люта разом із Тиміньком є засновниками ПП "ЛАВЕЛІТ-ФАРМ", а також керує ПП "РІАЛТРЕЙД СІСТЕМЗ". Засновниця останньої компанії Тетяна Пазюк є фігуранткою кримінального провадження, адже на неї також незаконно оформлено земельні ділянки.

У Тимінька є низка "ручних" державних реєстраторів, які виконували брудну роботу: Тетяна Здольник (Студениківська сільрада Переяслав-Хмельницького району), Олександр Бриков (Березанська міська рада) та його дочка Еліна Тимінько. Цим людям він платив за внесення недостовірних даних до реєстрів. Варто додати, що рішенням Яготинської міської ради від 30 квітня 2020 року Здольник отримала земельну ділянку по вулиці Ломоносова під зведення будинку.

Також Тимінько підшуковував підставних осіб для реєстрації на них права власності, а коли вони особисто не могли приїхати – оформлялася довіреність на такого собі Сергія Бойка. У подальшому Тимінько шукав можливості для продажу земельних ділянок, передачі їх в оренду аграрним підприємствам на 49 років або укладення договорів про безкоштовне користування (емфітевзис) строком на 300 років.

У випадках, коли земельна ділянка не має кадастрового номера, провести будь-які дії з нею майже неможливо. Саме тому для своїх злочинів Тимінько залучив посадових осіб ДП "Інститут землеустрою" та ФОП "Шкварко Анатолій Іванович", які займалися виготовленням технічної документації. Після цього працівники районних Держгеокадастрів присвоювали їм відповідні кадастрові номери.

Також у такій схемі неодмінно має бути особа, яка шукає тих самих підставних осіб, що погоджуються оформити на себе майно, а згодом продати його за символічну винагороду. У цій банді така роль відводиться В’ячеславу Палію – свого роду "рішали", через якого відбувався розрахунок.

Окрім того, Тимінько залучив до своєї діяльності киянку Наталію Некрасову, яка була посередницею між шахраями та приватними нотаріусами Київського міського нотаріального округу. Останні робили неправомірні дії, зокрема вносили недостовірні дані до реєстру та посвідчували довіреності на підставних людей Некрасової. Серед "чорних" реєстраторів фігурують імена Надії Кисельової, Олексія Кравченка, Вадима Рогача, Ігоря Рудакова, Ірини Малаховської, Надії Позднякової, Тетяни Смирнової, Тетяни Гресь та Віри Шмигалевської.

У такий спосіб земельні ділянки, які не мали власників, а отже, перебували у власності держави, перейшли у приватну власність. За результатами слідства, злочинна група заволоділа близько 150 га землі та 15 об’єктами нерухомого майна на території Яготинського, Баришівського, Переяслав-Хмельницького, Згурівського районів Київської області, а також Пирятинського та Гребінківського районів Полтавщини.

Утім, слава "крупного дерибанщика" не завадила Володимиру Тимченку знову сісти у крісло мера Березані. Він навіть став абсолютним переможцем та набрав 65,55% голосів. Зараз справу про привласнення землі та об’єктів нерухомості тримають на паузі.

Але, як кажуть, не "дерибаном" єдиним. Є інформація, що нинішній мер Березані тісно пов'язаний із компанією російського мільярдера Андрія Молчанова "Аерок" – однією з найпотужніших компаній з виготовлення газобетонних блоків в Україні. ТОВ "Аерок" володіє на території України двома заводами з виробництва автоклавного газобетону. Заводи розташовані в Київській області. Один – у місті Обухів, а другий – у місті Березань.

Як відомо, безпосередньо сама компанія "Аерок" входить до складу "Групи ЛСР", яка володіє заводами не лише в Україні, але й у росії, а також у країнах Балтії. Станом на квітень 2022 року 100% статутного капіталу ТОВ "Аерок" належить компанії "Аерок Інвестмент Дойчланд ГМБХ" (Мюнхен, Німеччина). Кінцевим бенефіціарним власником є російська компанія "Група ЛСР" (місце реєстрації Санкт-Петербург). Генеральний директор "Група ЛСР" – російський мільярдер Андрій Молчанов, він же є її основним бенефіціаром.

Девелоперська "Група ЛСР", якою володіє та керує бізнесмен, є одним із найпотужніших забудовників країни-агресорки. Статки самого Молчанова сягають близько 1,2 мільярда доларів. А з російським диктатором путіним він пов'язаний безпосередньо через свого вітчима Юрія Молчанова, пише "СтопКор".

Директором заводу "Аерок" Молчанов призначив громадянина білорусі – Дмитра Рудченка. Ба більше, за словами інсайдерів, на підприємстві працював також племінник Рудченка, який має звання в армії білорусі, а його кум, що також займає важливий пост у компанії "Аерок", нібито є військовослужбовцем рф.

Тоді активісти звернулися до Кабміну, НБУ, Офісу генпрокурора та СБУ. У письмовому зверненні вони нагадали про Закон України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів", а також закликали внести компанію "Аерок" до списку санкцій та рекомендувати застосування спеціальних персональних економічних та інших обмежувальних заходів щодо останньої.

Після гучного розслідування та суспільного резонансу майно вартістю 2 млрд грн арештували і передали в управління АРМА. Утім, "Аерок" і після арешту продовжував реалізовувати та продавати свою продукцію українським підприємцям та фізичним особам, тільки вже за готівку. А отже, продовжував приносити дохід своїм російським керманичам.

Перший конкурс на управителя компанією "Аерок" АРМА оголосила в жовтні 2022 року, але відбір раптово скасували. Друга і остання спроба проведення конкурсу була зроблена у листопаді. І вже в січні цього року АРМА оголосила переможця.

Загалом у конкурсному відборі взяли участь 11 компаній, серед яких були досвідчені виробники аналогічної продукції. Переможцем було визначено корпорацію "Харківські будматеріали", утім, зв’язатися із керівником цієї компанії, щоб поговорити про долю "Аерока" журналістам так і не вдалося.

Отже, АРМА не закрила підприємство, а лише передала керування ним іншій компанії. Тобто завод має продовжити роботу, але там почали звільняти працівників… екскерівники. Під час зборів трудового колективу колишній керівник "Аероку" білорус Рудченко оголосив про масове скорочення персоналу. Згідно з нормами закону, нова управляюча компанія має переоформити працівників на свою компанію, а для цього відповідно звільнити їх з підприємства "Аерок". Водночас законодавство не передбачає автоматичного зобов‘язання брати весь колектив на роботу – це відбувається на розсуд управителя. Крім того, будь-яка діяльність компанії "Аерок" припиняється. Зокрема, управитель не має права продавати продукцію під цим брендом. А попереднє керівництво, вочевидь, має бути позбавлене будь-яких повноважень. Утім, російсько-білоруські керманичі продовжують розпоряджатись на підприємстві.[1]

Під час засідання сесії Березанської міської ради стався конфлікт між депутатом та військовослужбовцем. Як згодом виявилось, народний обранець – син мера Березані.
Зазначається, що причиною конфлікту, ймовірно, стало невдоволення захисника, який саме приїхав у відпустку з фронту, рішеннями міського голови.

Ганьба у Березані. Син мера Тимченка вдарив в обличчя військовослужбовця

На відео, опублікованому в мережах, видно, що Сергій Тимченко – син мера Березані Володимира Тимченка – назвав військовослужбовця "опудалом" та накинувся на нього з кулаками. Чоловіків швидко розняли та відсунули один від одного, щоб вони не продовжили бійку.
Причину конфлікту наразі не уточнили. Сам Тимченко та його батько поки не коментували те, що сталося.
Зазначається, що постраждалим є 30-річний військовослужбовець. Його направили на проведення судово-медичної експертизи. Поліцейські розпочали досудове розслідування за фактом умисного нанесення легких тілесних ушкоджень.[2]

Звання чини та регалії

Справка: Сайт "Генштабъ" не несет ответственности за ссылки на материалы других источников и готов к обнародованию информации с иной точкой зрения