Фукс Павло Якович

Фукс Павло Якович
Російський та український проросійський олігарх, засновник девелоперської компанії Mos City Group', бізнес-магнат

Павло Фукс

Народився 27 жовтня 1971 року в Харкові.

1994 року закінчив Харківський університет будівництва й архітектури (спеціальність «Економічне та соціальне планування» факультету «Фінанси та кредит»).

З 1997 до 2003 року навчався на заочному відділенні Російської економічної академії ім. Г. В. Плеханова, факультет — світова економіка.

Сім'я та зв'язки

Тетяна Фукс - дружина, засновниця та власниця ювелірного бренду. Тетяна Фукс є подругою громадянської дружини Кернеса Оксани Гайсинської.

За даними ЗМІ, Тетяна та Павло Фукси розлучені. Офіційного підтвердження цій інформації немає, однак останнє фото з чоловіком, опубліковане на сторінці Тетяни в Instagram, датоване 2016 роком.

Бізнесмен виховує чотирьох дітей.

Донька Анастасія в липні 2016 року вийшла заміж за британського мільйонера ліванського походження Масуда Абделхафіда, однак вже розлучилася. Анастасія також часто з’являлася на спільних фото з Родіоном Гайсинським, пасинком Кернеса.

Оперативна справа

У 1992 — 1994 рр. одночасно з навчанням працював радником генерального директора спільного радянсько-американського підприємства "Торговий дім Інтраду". За словами самого Фукса, він разом із партнерами, чиїх прізвищ начебто не пам’ятає, завозив та продавав через компанію "багато техніки, комп'ютери, принтери". Посаду, яку обіймав, бізнесмен називає "чистою формальністю".
У 1994 році бізнесмен-початківець переїхав до москви, де заснував компанію "Союз інвест". У російській столиці, згадував Фукс, він займався продажем горілки, спирту, "возив електроніку із Сінгапуру, курячі стегенця".

За даними медіа, переїзду Фукса до росії сприяв син радянського тренера з вільної боротьби Станіслава Батозького Сергій Батозський. Останній начебто був пов'язаний із криміналом. Після одного з конфліктів Батозького вбили.

ЗМІ також зазначають, що курував Фукса в москві Юрій Димент — найближчий друг Кернеса. Димент був убитий в Харкові на могилі матері в 2016 році.

Знайомство Фукса з Диментом підтверджував і ексмер Харкова, колишній соратник Кернеса, екснардеп Михайло Добкін. За його словами, Димент мав дружні стосунки із Кернесом з юності. Останнім до компанії приєднався саме Фукс.
У російській столиці, за даними Forbes, Фукс почав брати участь у бартерних угодах між колишніми радянськими промисловими підприємствами, наприклад, між структурами російського "Газпрому" та білоруського "Белтрансгаз".
З 1995 до 1999 року Фукс обіймав посаду радника голови правління акціонерного комерційного банку "Промінвестбанк". Йдеться не про фінансову установу, засновану ексочільником Національного банку України Володимиром Матвієнком, а про, як розповідав сам Фукс, "маленький банк із москви".

У 1999 — 2000 рр. — віце-президент ЗАТ "Зовнішньоекономічна корпорація".

Після Фукс зайнявся будівництвом. Свій вибір бізнесмен пояснював тим, що девелопмент на той момент "видавався найменш політизованим сегментом". "[Сфера видобування нафти — Ред.) була вже розподілена між серйозними людьми, тож починати копати-бурити було пізно. А в девелопменті все було просто: купуй майданчик, рахуй та будуй", — говорив він.
За словами бізнесмена, спочатку він звів два будинки, потім будував котеджні селища у підмосков’ї. "Я збудував три котеджні селища приблизно по 50 будинків", — говорив Фукс.

У 2003 році він запропонував об’єднатися засновнику московської компанії "Інгеоком" (займається будівництвом метрополітену, доріг, житла, збудувала центральний олімпійський стадіон у сочі — Ред.) Михайлу Рудяку, з яким був знайомий з 1998 року. На паритетних засадах вони створили компанію "Інгеоком-Інвест".

Другим партнером Фукса був Олександр Тер-Аванесов, який у 2006 році став сенатором від костромської області. Разом вони інвестували у будівництво торгового центру "Калузький" (москва).

"У 2004 році я побудував у москві великий торговий центр "Калузький". За цим проектом моїм партнером була адміністрація калузької області", — розповідав Фукс.

Спільна з Тер-Аванесовим компанія "Техінвест" у 2002 році стала забудовником ділянки на території майбутнього ділового центру "Москва-Сіті".

На одному з проєктів у москві Фукс познайомився із колишнім міністром енергетики, індустрії та торгівлі Казахстану Мухтаром Аблязовим, який також розвивав девелоперський бізнес. Аблязов став співвласником "Техінвесту".

У 2006 році Тер-Аванесом пішов у раду федерації, а Фукс створив групу MosCity Group. Компанія звела в "Москва-Сіті" башти "Євразія" та "Імперія". До кінця 2000-х років група також володіла готелями "Аеростар", "Будапешт" та "Петро I", а також міноритарним пакетом у спорткомплексі "Олімпійський".

Із 2010 року Фукс був мажоритарним акціонером російського "Совкомбанку", засновниками якого є брати Сергій та Дмитро Хотимські. У 2014 році бізнесмен позбувся своєї долі в фінансовій установі.
Криза 2008 — 2009 років вдарила по бізнесу Фукса і щоб розрахуватися з боргами останньому довелося позбутися низки активів. Власником вежі "Євразія" став Сулейман Керімов (нині член ради федерації федеральних зборів російської федерації від республіки дагестан, перебуває під санкціями Європейського Союзу, США, Великої Британії — Ред.). Фукс продав землі в істрі, частку в "Імперії". За його словами, сума боргу, яку довелося виплатити, становила 650 млн доларів.

На території росії проти Фукса відкриті кілька кримінальних справ за підозрою в шахрайстві.
Фукс почав приїжджати в Україну в 2014 році, в 2015-му повернувся остаточно. Сам бізнесмен розповідав дві версії повернення.

В 2017 році Фукс говорив, що "ніколи не залишав Україну" та в 2007 році разом із партнерами розпочинав будівництво ділового центру "Київ-Сіті" на Рибальському півострові.

"Проект оцінювали в $1 млрд. Пам'ятаю, що найвища будівля комплексу мала налічувати 68 поверхів. Але через кризу у 2008 році великий проєкт зупинили", — пояснював бізнесмен.

У 2019 році він казав, що повернувся в Україну на запрошення олігарха Ігоря Коломойського, з яким начебто дружить понад 20 років.

"Він каже: "Приїдь, зараз дуже вигідно". А я саме у росії продав багато активів. Я розумію, що на все дуже впали ціни та дуже вигідно інвестувати в Україну", — пояснював Фукс.

У 2015 — 2017 рр. кіпрський офшор Hartlog Limited, бенефіціаром якого медіа називають Фукса, викупив у ексміністра екології України Едуарда Ставицького 67% акцій компанії "Голден Деррік" (компанію також пов’язували з ексміністром аграрної політики Миколою Присяжнюком). Пізніше компанія отримала нову назву — ТОВ "East Europe Petroleum". 33% статутного капіталу володіла національна акціонерна компанія "Надра України". У 2017 році Державна служба геології та надр, яка є власницею "Надр України", передала East Europe Petroleum 16 ліцензій на газові родовища.

Пізніше "Надра України" добровільно вийшли зі складу засновників East Europe Petroleum. Частка перейшла ТОВ "Авант Трейд Лімітед".
Сам же Фукс спростовував придбання компанії East Europe Petroleum та заявляв, що цікавився лише кількома її ліцензіями.

При цьому бізнесмен підтверджував придбання ТОВ "ДВ нафтогазовидобувна компанія", 90% акцій якої належали нардепу від забороненої нині в Україні партії "Опозиційна платформа — За життя" Юрію Бойко, ще 10% — екснардепу Юлію Іоффе. Компанія володіла ТЕЦ "Есхар" (Харківська область) та шахтою "Довжанська-капітальна", що розташована на тимчасово окупованій території Луганської області.

На момент придбання ТЕЦ не могла отримувати вугілля, цим Фукс і пояснив бажання Бойка та Іоффе її продати.
16 березня 2023 року пресслужба Фукса повідомила, що бізнесмен не має ніякого відношення до ТЕЦ-2 "Есхар" із 4 червня 2020 року.

"ТЕЦ-2 не належить Павлу Фуксу. Право власності скінчилося 04/06/2020, керівництво ТЕЦ мало ініціювати внесення змін в реєстр", - зазначили у пресслужбі.

Утім, за даними аналітичної системи YouControl, на 5 квітня 2023 року, кінцевими бенефіціарним власниками ТОВ "ДВ Нафтогазовидобувна компанія", що контролює ТЕЦ-2 "Есхар", є Нікітіна Олександра Ігорівна та Гасан Дар'я Олександрівна. За даними системи, Олександра Ігорівна Нікітіна – це фотомодель і дружина бізнесмена Фукса.

У пресслужбі Фукса підтвердили факт того, що Нікітіна досі значиться серед бенефіціарів, однак заявили, що вона нібито вже такою не є. Дані про зміну бенефіціара нібито має внести керівник ТОВ "ДВ Нафтогазовидобувна компанія".

За даними розслідувачів, на 2017 рік, до списку компаній, афілійованих із Фуксом, входили ТОВ "ДВ нафтогазовидобувна компанія", ПАТ "Добувна компанія "Укрнафтобуріння", ПАТ "Девон" та ВАТ "Голден Деррік" (East Europe Petroleum).

Співвласником "Укрнафтобуріння" є екснардеп Віталій Хомутиннік. Знайомство із останнім Фукс також підтверджував: "[Знайомі] з Харкова. Він же в Харкові депутат, а я там почесний громадянин".

У 2018 році Генеральна прокуратура викликала Фукса на допит. Провадження було відкрите в травні 2017 року "за фактами сприяння невстановленими особами діяльності злочинної організації". За версією слідства, "невстановлені особи" намагалися перешкодити спецконфіскації 1,5 млрд доларів "сім’ї" президента-втікача Віктора Януковича.

У цьому ж році ТОВ "ДВ нафтогазовидобувна компанія" фігурувала у кримінальній справі щодо фінансування тероризму. Правоохоронці підозрювали фірму у вивезенні у 2014 — 2018 рр. вугілля з тимчасово окупованої території на підконтрольну Україні та забезпеченні фінансовими ресурсами терористів так званої "ДНР".

Були у Фукса й інші бізнес-інтереси в Україні. У 2016 році він цікавився придбанням великого київського бізнес-центру "Парус", який належав девелоперу Вагіфу Алієву та бізнесмену Дмитру Фірташу. За словами Фукса, він подивився документацію, але вирішив "не входити у цей проєкт".
У червні 2021 року Рада національної безпеки та оборони запровадила санкції проти Фукса. За словами секретаря РНБО Олексія Данилова, санкції запроваджені через "Голден Деррік".
10 лютого 2023 року СБУ та ДБР провели низку обшуків у рамках кримінального провадження щодо зловживання службовим становищем посадовцями НАК "Надра України". Слідчі дії відбувалися за місцями проживання фігурантів та у офісах компаній, кінцевими бенефіціарами яких правоохоронці називають "російського олігарха (Фукса — Ред.) та народного депутата України VIII скликання
Правоохоронці виявили чорнові записи та документацію, які підтверджують незаконні операції, близько 300 тис. доларів, 250 тис. євро та 1,5 млн грн готівкою.

"Внаслідок протиправної діяльності посадових осіб ПрАТ "НАК "Надра України" та низки комерційних структур Україна втратила право на Сахалінське нафтогазове родовище у Харківській області. З державного бюджету на розробку даного родовища витратили понад 1 млрд грн. За даними геологорозвідувальних робіт, поклади газу на цьому об’єкті становлять щонайменше 15 млрд кубометрів", — повідомляли в СБУ.
5 квітня 2023 року в Харкові відбулося установче засідання Господарського суду, який розпочав розгляд позову заступника керівника Харківської обласної прокуратури в інтересах Міністерства енергетики України до ТОВ "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" про розірвання концесійного договору від 20 квітня 2012 року щодо ТЕЦ-2 "Есхар". Договір був підписаний строком на 49 років.

Крім того, суд арештував корпоративні права трьох підприємств, які, за даними Державного бюро розслідувань, протиправно привласнили надра Сахалінського нафто-газового родовища.

СБУ повідомила про підозру олігарху Павлу Фуксу

16 травня 2023 р. Служба безпеки України повідомила про підозру підсанкційному олігарху Павлу Фуксу. Його підозрюють у фінансових махінаціях з українськими стратегічними підприємствами, а також у систематичному ухиленні від сплати податків.

Про це повідомила пресслужба СБУ.
Як встановили в СБУ, з 2018 року Фукс незаконно заволодів активами українських компаній на понад 100 млрд грн. Слідство дійшло висновку, що холдинг олігарха шукав підприємства енергетичної, машинобудівної та металургійної галузей, які мали кредити у збанкрутілих банках.

Згодом компанія за безцінь викуповувала у банківських установ "кредитні зобов’язання" цих підприємства, що надавало холдингу Фукса змогу втручатися у їхню господарську діяльність. Потім активи українських заводів та інфраструктурних об’єктів заморожували, блокували їхню діяльність чи просто доводили до банкрутства.

"У ході цих махінацій зловмисники отримували надприбутки та ухилялися від сплати податків. Наприклад, лише від однієї з таких оборудок сума збитків державі сягає майже 100 млн грн", — зазначили в СБУ.

Які санкції наклали на компанії Фукса

Павлу Фуксу та двом топ-менеджерам холдингу повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України (ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).

"У межах кримінального провадження накладено арешт на корпоративні права та рахунки 101 задіяної у протиправній діяльності компанії, права вимоги за понад 1600 викупленими кредитами, понад 240 об’єктів нерухомості і транспортних засобів учасників схеми. Частину арештованих активів вже передано в управління АРМА", — додали в СБУ.

Справка: Сайт "Генштаб" не несе відповідальності за посилання на матеріали інших джерел та готовий до оприлюднення інформації