Гринчук Світлана Василівна

Гринчук Світлана Василівна
Екс-міністерка енергетики України

Світлана Гринчук

Світлана Василівна Гринчук народилася в місті Чернівці, Україна.
Має вищу фінансово-економічну освіту. Світлана Гринчук випускниця Чернівецького торговельно-економічного інституту при Київському національному торговельно-економічному університеті за спеціальністю "Фінанси і кредит".

Гринчук — кандидатка економічних наук. У 2013 році вона захистила дисертацію на тему: "Розвиток іпотеки в сільському господарстві України".

Сім'я та зв'язки

Світлана була одружена з В'ячеславом Гринчуком. Він займається підприємницькою діяльністю (основний вид діяльності — функціонування атракціонів і тематичних парків). Також В'ячеслав є засновником громадської організації "Офіс незалежних екологів". У Світлани та В'ячеслава є дочка Юлія.

Оперативна справа

У 2016 році Світлана очолила Департамент з питань зміни клімату та захисту озонового шару в Міністерстві навколишнього середовища. Під час роботи в Міндовкілля Гринчук опікувалась ратифікацією та імплементацією Паризької кліматичної угоди; забезпеченням виконання Україною міжнародних зобов’язань за Кіотським та Монреальським протоколами.

У 2019 році Гринчук була радницею голови уряду. В її обов'язки входили питання охорони навколишнього середовища і зміни клімату. Наступного року Гринчук на аналогічній посаді була в Міністерстві фінансів. Працювала на громадських засадах.

Восени 2021 року вона стала однією із засновниць громадської організації "ESG Association Ukraine". Займалася підприємництвом у сфері зв'язків з громадськістю.

У 2022 році Світлана брала участь у міжнародних проєктах у сфері екології та енергетики. Того ж року вона стала заступницею Міністра охорони навколишнього середовища та природних ресурсів. Відповідала за європейську інтеграцію відомства.

У вересні 2023 року Гринчук перейшла в інше міністерство. Світлана обійняла посаду заступниці Міністра енергетики Германа Галущенка. Також вона керувала Офісом підтримки реформ при відомстві.

5 вересня 2024 року Верховна Рада призначила Світлану Гринчук міністеркою захисту довкілля.

38-річна Світлана Гринчук замінила на посаді ексміністра Руслана Стрільця, якого відправили у відставку 4 вересня.

16 липня 2025 року Верховна Рада України проголосувала за відставку прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. За поданням президента нову урядову команду очолила Юлія Свириденко, яку 17 липня парламент підтримав на посаді прем’єр-міністерки. Одночасно було затверджено оновлений склад Кабінету міністрів, в якому Гринчук Світлана зберегла позицію в новому уряді прем'єрки Юлії Свириденко і була призначена на посаду міністерки енергетики України. Верховна Рада підтримала її призначення проголосувавши пакетом за увесь склад уряду.

12 листопада 2025 року Світлана Гринчук подала заяву про відставку с поста міністра енергетики. Це сталося після оприлюднення "плівок Міндіча", у яких згадуються вона та міністр юстиції Герман Галущенко.

20 листопада 2025 року Рада проголосувала за звільнення очільниці Міненерго Світлани Гринчук. Відставку Гринчук підтримали 315 народних депутатів.

Скандали та компромат

Головні питання до діяльності Гринчук

Міністерство під керівництвом Гринчук не спромоглося запустити автоматизовану систему моніторингу довкілля, яка могла б спростити стягнення репарацій з росії у міжнародних судах за екологічні збитки. Екологи зазначають, що це не просто технічна затримка, а свідоме гальмування, яке дозволяє уникати відповідальності за порушення.

Реформа системи поводження з відходами також залишилася на папері. Електронний облік відходів досі не створено, а підзаконний акт, який мав би регулювати цей процес, “все ще в розробці”. Гринчук обіцяла реформу екологічного контролю, але жодних кроків у цьому напрямку не зроблено. Концепції охорони біорізноманіття, розвитку природоохоронних територій та екологічної освіта так і не були розроблені чи затверджені.

Крім того, Міністерство ігнорувало кричущі екологічні проблеми, такі як незаконна вирубка пралісів на Закарпатті чи загроза забруднення річки Псел. Замість діалогу із зоозахисниками Гринчук подавала на них заяви до правоохоронних органів, що лише посилило напругу в суспільстві. Екологи називають її роботу “імітацією”, коли реальні дії замінюються гучними заявами.

Кадрова політика Гринчук також викликала обурення. Наприклад, керівником департаменту з особливо охоронюваних природних територій було призначено людину, яка раніше працювала в службі зайнятості, без належного досвіду в екології. Це лише один із прикладів, що свідчать про непрозорість і можливу корупцію в призначеннях.

Корупційний спрут у надрокористуванні

Олігархи та Держгеонадра, які підпорядковуються Міндовкіллю, стали “чорною касою” для чиновників і силовиків. Хоча служба декларує прозорість через аукціони на ProZorro, реальність інша: торги заздалегідь запрограмовані на користь “потрібних” компаній. Бюрократичні перепони у процесі отримання спецдозволів роблять неможливим чесний доступ до надр без “рішалова”. Як наслідок, значна частина нафтогазових ресурсів України опинилася під контролем фінансово-промислових груп, пов’язаних з олігархами та навіть росією.

Наприклад, Сахалінське газове родовище на Харківщині, з ресурсами понад 15 мільярдів кубометрів газу, могло б наповнювати бюджет України. Натомість видобуток контролюють приватні структури, такі як “Укрнафтобуріння”, пов’язані з Коломойським, Боголюбовим і Хомутинніком. Ця компанія має офшорну реєстрацію (JKX Ukraine B.V., DERIPON COMMERCIAL LTD, АРЕС СИСТЕМС ЛТД, АРІАНА БІЗНЕС ЛІМІТЕД), що дозволяє виводити прибутки за кордон, уникаючи оподаткування в Україні.

Корупція в енергетиці та Чорнобильській зоні

Міністр енергетики Герман Галущенко та Світлана Гринчук виявилися замішаними в корупційній схемі на майже 2 мільярди гривень. Компанія “Структум” отримала 1 мільярд гривень (60% передоплати) за реконструкцію лінії Чорнобильська АЕС – Славутич, яка мала забезпечити надійне постачання електроенергії від атомної станції. Проте роботи не були виконані.

Колишній керівник ДАЗВ Тимчук наказав підпорядкованим підприємствам, зокрема ДП “Пуща Роща” та Чорнобильському заповіднику, не готувати лісопорядну документацію, що дозволило перекласти провину за невиконання контракту на них, а не на “Структум” чи “Укренерго”. Новий керівник ДАЗВ Іщенко не лише не припинив ці схеми, але й планує заробляти на тендерах із вирубки лісу під лініями електропередач, привласнюючи повалений ліс.

ДАЗВ також замішане в інших скандалах: нелегальні рубки лісу, завищення цін на техніку, крадіжки палива, вивезення радіоактивних матеріалів і незаконне використання радіоактивних земель. Усе це відбувалося під прикриттям керівництва Міндовкілля.

Знищення парку на Харківщині заради нафти та газу

У 2021 році на Харківщині планувалося створити унікальний ландшафтний парк “Смарагдове Джерело”. Проєкт був схвалений, громада зібрала кошти, а екологи підтвердили унікальність території. Проте директор Департаменту екології Харківської ОВА Нерета чотири роки блокував виконання рішень міністерства та судів. Замість парку територію віддали під видобуток нафти і газу компанії “Нафтогазрозробка”, пов’язаній із Рінатом Ахметовим.

Дозволи на видобуток видавалися без аукціонів і податків, що призвело до знищення природи, викидів нафти та втрати парку. Нерета, якого пов’язують із групою “Батальйон Монако”, контролює ресурси, вирубку лісів і бюджетні потоки в регіоні. У 2021 році суд скасував його екологічний висновок як незаконний, але у 2025 році “Нафтогазрозробка” знову отримала дозвіл.

Ні керівництво Харківської ОВА, ні Світлана Гринчук не реагують на ці порушення. Правоохоронні органи також не вживають заходів, що дозволяє олігархам продовжувати видобуток, ігноруючи екологічну катастрофу. Екологія Харківщини для чиновників стала лише джерелом збагачення.

Відставка Гринчук – шанс на очищення чи чергова імітація реформ?

Відставка Світлани Гринчук стала логічним підсумком її діяльності, яка характеризувалася провалом реформ, корупційними скандалами та ігноруванням екологічних проблем. Корупційні схеми, що пронизують Міндовкілля, Держгеонадра та Чорнобильську зону, свідчать про системний характер проблеми. Нелегальні рубки лісів, завищення цін на тендерах, незаконний видобуток нафти і газу – усе це відбувається за мовчазної згоди влади. Відставка Гринчук може стати шансом для очищення системи, але без реальних санкцій проти всіх причетних і системних змін у роботі Міндовкілля та Держгеонадр це залишиться лише черговою імітацією реформ.

Звання, чини, регалії

Справка: Сайт "Генштаб" не несет ответственности за ссылки на материалы других источников и готов к обнародованию информации с иной точкой зрения