Калмикова Наталія Фернандівна

Калмикова Наталія Фернандівна
Міністерка з питань ветеранів та ексзаступниця Міністра оборони (2023-2024)

Наталія Калмикова

Наталія Фернандівна Калмикова народилася в 1982 році в місті Вінниця, Україна.
У 2005 році Наталія закінчила Вінницький національний медичний університет. Отримала диплом лікаря загальної практики. Будучи студенткою, майбутня міністерка займалася бойовими мистецтвами, а якщо точніше – кунг-фу.

У 2019-2021 роках у Вінницькій академії безперервної освіти вона вивчала державного управління. У січні 2022 року Калмикова вступила до Міжнародного інституту менеджменту.

Також Калмикова навчалася у бізнес-школі MIM-Kyiv за програмою MBA (master of business administration). Завершила програму Fulbright Research and Development в Університеті штату Нью-Йорк у Буффало. Займалася дослідженням Female leadership in the military, співпрацею з ветеранськими організаціями, органами влади США, Сиракузьким Університетом, Інститутом ветеранів та військових родин.

Вільно володіє англійською мовою.

Сім'я та зв'язки

Батько Наталії Калмикової – кубинець. З її матір'ю познайомився під час навчання у Москві й коли Наталії було 4, родина переїхала на Кубу. Там вони провели наступні 4 роки.

У Наталії є троє братів, однак через них спалахнув скандал. Один із них – Олексій – зараз живе в США, а Анатолій – активний користувач російської соцмережі ВКонтактє, де поширює насміхання з гасел Революції Гідності. Проте погляди своїх родичів Наталія Калмикова не коментує.

У Наталії є двоє синів. Данило та Володимир. Обидва носять прізвище їхнього батька Хомутов.

Оперативна справа

Після закінчення університету з 2005 по 2012 роки була лікарем-інтерном Міської лікарні швидкої медичної допомоги у Вінниці.

Інтернатуру вона також поєднувала з іншою роботою. Наприклад, протягом 2007 – 2008 років Наталія Калмикова працювала консультанткою з медичних питань представництва фірми "Алкон Фармасьютікалс Лтд" в Україні. Потім протягом дев'яти років (травень 2008 - червень 2017) вона працювала менеджеркою з маркетингу у фармацевтичній компанії Delta Medical.

У 2015 році Калмикова балотувалася до Вінницької міської ради. Наталія була кандидаткою від партії "Громадянська позиція" по восьмому мажоритарному округу.

З травня 2017 по січень 2021 рік Калмикова очолювала військовий відділ у Міжнародному благодійному фонді "Повернись живим". За спогадами майбутньої міністерки, робота була доволі органічною, адже вона, як цивільна, мала управлінські навички, а її підлеглі – військову компетенцію, що дозволяло спільно досягати результатів. Вона також займалася фандрейзингом і GR (Government relations або взаємодію з владою). Потім пів року Наталія була в тому ж благодійному фонді операційною директоркою. За словами майбутньої міністерки, робота у фонді дала їй розуміння правильної комунікації з військовими та ветеранами.

Влітку 2021 року Калмикова стала радницею з гендерних питань командувача Сухопутними військами ЗСУ. Основним напрямком діяльності майбутньої міністерки було сприяння в побудові гендерно рівної системи в Сухопутних військах, адже, за її словами, жінки в армії мають великий потенціал, проте досі залишається чимало проблем.

У лютому 2022 року Наталія очолила Український ветеранський фонд — установу, яка забезпечує підтримку ветеранів війни, членів їх сімей, сімей загиблих, подальшу реабілітацію та реінтеграцію у мирне життя через відповідні проєкти.

У 2023 році вона завела власну колонку в таких виданнях, як "НВ", "Економічна правда". У вересні того ж року Наталію призначили заступницею Міністра оборони Рустема Умерова. В оборонному відомстві вона відповідала за питання соціального розвитку.

Пріоритет в її роботі була реформа кадрової політики, розробка ефективної моделі управління людським потенціалом, цифровізація процесів, створення бренду роботодавця ВСУ. Наталія займалася адаптацією військових, системою ментального здоров'я, побудовою сил резерву з ветеранів.

Восени 2024 року вона очолила Міністерство у справах ветеранів.

Звання, чини, регалії

У квітні 2014 року стала волонтером та допомагала українській армії. За період співпраці з сектором безпеки і оборони нагороджена низкою державних відзнак. Зокрема, нагрудним знаком "Знак пошани" (Міністерство оборони України), заохочувальними медалями "За особливі заслуги" Командувачів різних родів військ, медаллю "За сприяння Збройним Силам" (Міністерство оборони).

Справка: Сайт "Генштаб" не несет ответственности за ссылки на материалы других источников и готов к обнародованию информации с иной точкой зрения