Стефанішина Ольга Віталіївна

Стефанішина Ольга Віталіївна
Юристка і колишня віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України

Ольга Віталіївна Стефанішина — українська державна діячка, юристка та дипломатка, яка працювала у Міністерстві юстиції України, Кабінеті Міністрів, а також обіймала посади віцепрем'єр-міністра України та посла України у США.

Ольга Стефанішина

Ольга Стефанішина народилася 29 жовтня 1985 року.

У 2008 році закінчила Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю «міжнародне право», отримавши кваліфікацію магістра міжнародного права.

У 2016 році здобула освіту в Одеському національному економічному університеті за спеціальністю «фінанси та кредит».

Також проходила навчання в дипломатичних академіях у Відні (Австрія) та Таллінні (Естонія).

Родина

Ольга Стефанішина була одружена. Має двох дітей — доньку Анастасію та сина Данила.

Оперативна справа

Професійна та державна діяльність

Професійний шлях Ольги Стефанішиної розпочався у сфері юриспруденції. У 2006–2007 роках вона займалася приватною юридичною практикою.

У 2007–2010 роках працювала у Державному департаменті з адаптації законодавства, де обіймала посаду спеціаліста-керівника відділу правового забезпечення європейської інтеграції.

Протягом 2010–2015 років працювала в Міністерстві юстиції України. Займалася питаннями міжнародного права та європейської інтеграції, працювала на керівних посадах заступника директора та директора відповідних департаментів.

У березні 2017 року Ольга Стефанішина очолила Урядовий офіс з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України. У грудні того ж року її призначили генеральним директором Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції.

З січня до червня 2020 року працювала радницею в юридичній фірмі «Ілляшев і Партнери».

На позачергових парламентських виборах 2019 року Ольга Стефанішина балотувалася до Верховної Ради України за списком партії «Українська Стратегія Гройсмана», де була під №25. До парламенту обрана не була.

Робота в уряді України

4 червня 2020 року Верховна Рада України призначила Ольгу Стефанішину віцепрем'єр-міністром України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

З 17 серпня 2020 року вона також була членом Ради національної безпеки і оборони України.

У вересні 2024 року Стефанішина подала заяву про відставку з посади віцепрем'єр-міністра. 4 вересня Верховна Рада підтримала її звільнення.

Вже 5 вересня 2024 року парламент призначив Ольгу Стефанішину віцепрем'єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України — міністром юстиції України.

Робота у напрямку відносин зі США

17 липня 2025 року Президент України Володимир Зеленський призначив Ольгу Стефанішину спеціальною уповноваженою Президента України з питань розвитку співробітництва зі Сполученими Штатами Америки.

27 серпня 2025 року її призначили Надзвичайним і Повноважним Послом України у Сполучених Штатах Америки.

3 серпня 2026 року Президент України Володимир Зеленський звільнив Ольгу Стефанішину з посади посла України у США.

Скандали та резонансні справи

Діяльність Ольги Стефанішиної неодноразово ставала предметом уваги українських ЗМІ. Зокрема, журналісти писали про її роботу в Міністерстві юстиції та окремі питання, пов'язані з державними закупівлями й діяльністю посадовців.

Справа, пов'язана з Міністерством юстиції

Раніше ЗМІ пвідомляли про згадування Ольги Стефанішиної у кримінальному провадженні, пов'язаному з діяльністю колишньої міністерки юстиції Олени Лукаш.

Сама Стефанішина заявляла, що питання стосувалися її роботи в одному з підрозділів Міністерства юстиції та організації досліджень у сфері європейської інтеграції.

Журналісти звертали увагу на витрати Міністерства юстиції на порівняльний аналіз українського законодавства з європейським. За їхніми даними, вартість відповідних робіт становила близько **2,5 млн гривень**, що стало предметом критики та додаткових запитань з боку розслідувачів.

Історія з Вадимом Шевеленком

У липні 2024 року резонанс отримало відео з одеської ветеринарної клініки, на якому відвідувач конфліктував із лікарем.

Згодом журналісти повідомили, що цим чоловіком був Вадим Шевеленко — власник компанії «Одесаспеценерго». Також у ЗМІ зазначалося, що Шевеленко був позаштатним радником Ольги Стефанішиної та супроводжував її під час деяких офіційних заходів.

Після поширення відео Стефанішина заявила про припинення співпраці з ним.

Ольга Стефанішина і НАБУ: підозра у 2026 році

Окремий етап у біографії Ольги Стефанішиної розпочався у серпні 2026 року.

5 серпня 2026 року НАБУ повідомило Ользі Стефанішиній про підозру у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні.

За версією слідства, йдеться про можливе фактичне володіння двома квартирами у київському ЖК «Файна Таун» загальною вартістю майже **11 млн гривень**, які були оформлені на іншу особу.

Також НАБУ заявило про можливе незазначення в деклараціях квартири, паркомісця та нежитлових приміщень у ЖК «Львівська площа», оформлених на батьків Стефанішиної. Окремо слідство згадує автомобіль **Mercedes-Benz GLC 220 d**, зареєстрований на її підлеглого.

Крім того, за даними слідства, Стефанішина вела переговори щодо придбання будинку поблизу Києва вартістю близько **550 тисяч доларів США**. Правоохоронці вважають, що офіційні доходи не відповідали вартості такого майна.

Важливо зазначити, що наведені обставини є версією сторони обвинувачення, а остаточна оцінка доказів та вини особи належить суду.

Запобіжний захід для Ольги Стефанішиної

6 серпня 2026 року Вищий антикорупційний суд обрав Ользі Стефанішиній запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 6 млн гривень.

Під час судового засідання прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури також заявив про можливий вплив Стефанішиної на конкурс з обрання голови Національного агентства з питань запобігання корупції.

За твердженням сторони обвинувачення, вона могла впливати на окремих членів конкурсної комісії. Прокурор, зокрема, посилався на листування Стефанішиної з Олександром Буханевичем, у якому обговорювався склад української частини конкурсної комісії.

Ці твердження також є частиною кримінального провадження та мають оцінюватися в межах судового розгляду.

Звання, чини, регалії

Справка: Сайт "Генштаб" не несет ответственности за ссылки на материалы других источников и готов к обнародованию информации с иной точкой зрения