Вигівський Іван Михайлович

Вигівський Іван Михайлович
Міністр внутрішніх справ України

Іван Михайлович Вигівський — український правоохоронець, генерал поліції, кандидат юридичних наук, який пройшов шлях від слідчого районного відділу міліції до керівника Національної поліції України, а у липні 2026 року очолив Міністерство внутрішніх справ України.

Іван Вигівський

Іван Вигівський народився 26 березня 1980 року в Житомирській області.

Вищу освіту здобув у Національному університеті внутрішніх справ України, який закінчив у 2003 році. Після навчання розпочав професійну діяльність у системі Міністерства внутрішніх справ.

Згодом Вигівський здобув науковий ступінь кандидата юридичних наук.

Сім'я та зв'язки

Іван Вигівський одружений, має доньку.

Оперативна справа

Кар'єра Івана Вигівського

Кар'єра Вигівського в органах внутрішніх справ розпочалася у липні 2003 року із роботи слідчим та старшим слідчим Очаківського міськрайонного відділу МВС у Миколаївській області.

У подальшому він обіймав керівні посади в Очакові, зокрема працював у кримінальній поліції та слідчих підрозділах.

У 2014–2015 роках Вигівський керував Центральним районним відділом Миколаївського міського управління МВС, а з квітня 2015 року — Очаківським міським відділом. Після реформування правоохоронної системи продовжив службу вже в Національній поліції.

З грудня 2016 року до лютого 2020 року він був заступником начальника ГУНП — начальником слідчого управління ГУНП у Миколаївській області.

Керівник поліції Полтавщини

У лютому 2020 року Івана Вигівського призначили начальником Головного управління Національної поліції в Полтавській області.

Одним із найбільш складних епізодів цього періоду стали події у Нових Санжарах у лютому 2020 року, коли після евакуації українців із китайського Уханя місцеві жителі протестували проти їхнього розміщення на обсервації. Відбулися сутички, блокування доріг та напади на правоохоронців.

За повідомленнями українських ЗМІ, ситуацію тоді вдалося взяти під контроль.

Керівник поліції Києва

У серпні 2021 року Вигівський очолив Головне управління Національної поліції у Києві.

На цій посаді він працював до початку 2023 року.

Після загибелі керівництва Міністерства внутрішніх справ у січні 2023 року та призначення Ігоря Клименка керівником МВС на Вигівського було покладено тимчасове виконання обов’язків голови Національної поліції.

Генерал поліції

24 серпня 2021 року указом Президента України №431/2021 Івану Вигівському було присвоєно спеціальне звання генерала поліції третього рангу. На той момент він очолював столичну поліцію.

4 липня 2025 року Президент України присвоїв Вигівському наступне спеціальне звання — генерала поліції другого рангу.

Голова Національної поліції України

Після призначення Ігоря Клименка Міністром внутрішніх справ Іван Вигівський із 20 січня 2023 року тимчасово виконував обов'язки Голови Національної поліції.

14 липня 2023 року Кабінет Міністрів призначив його Головою Національної поліції України. На цій посаді він працював до липня 2026 року.

Під час його керівництва Нацполіція працювала в умовах повномасштабної війни, зокрема займалася розслідуванням воєнних злочинів, евакуацією цивільних, розмінуванням та участю поліцейських бойових підрозділів у бойових діях.

Іван Вигівський — Міністр внутрішніх справ

16 липня 2026 року Верховна Рада затвердила новий склад Кабінету Міністрів, а Івана Вигівського призначили Міністром внутрішніх справ України.

Таким чином, Вигівський став наступним представником силового блоку, який перейшов із керівництва Національної поліції безпосередньо на посаду глави МВС.

Скандали та компромат

Бізнес сестри Вигівського

У травні 2024 року Bihus.Info опублікував розслідування, у якому йшлося про компанію «Югнефтепродукт», пов’язану із сестрою Вигівського.

За даними журналістів, компанія займалася гуртовою торгівлею пальним і протягом 2022–2023 років співпрацювала щонайменше з двома компаніями або особами, які фігурували у кримінальних провадженнях, розслідуваних поліцією під керівництвом Вигівського.

Ця інформація стала одним із головних приводів для публічних дискусій щодо можливого конфлікту інтересів.

Будинок під Києвом

Ще одним предметом журналістського розслідування став приватний будинок під Києвом.

Bihus.Info повідомляв, що родина Вигівського користувалася будинком, який був оформлений на давню подругу сім’ї. Журналісти поставили питання щодо походження такого права користування та відповідності майнового стану задекларованим доходам.

Цей сюжет став приводом для подальшої уваги НАЗК.

НАЗК перевіряло спосіб життя Вигівського

1 липня 2024 року стало відомо, що НАЗК розпочало моніторинг способу життя Івана Вигівського після журналістського розслідування Bihus.Info.

Водночас НАБУ повідомляло, що на момент відповідного запиту не здійснювало досудового розслідування за фактами, викладеними у журналістському сюжеті.

Сам факт проведення моніторингу НАЗК не є доказом незаконного збагачення. Це інструмент фінансового контролю, призначений для перевірки відповідності рівня життя декларанта та його сім’ї задекларованим активам і доходам.

Кадрова політика та «команда Вигівського»

У 2024–2026 роках журналісти звертали увагу не лише на майно самого Вигівського, а й на кар’єрне просування правоохоронців, які раніше працювали разом із ним у Миколаївській та Полтавській областях.

Найсвіжіше розслідування Bihus.Info, оприлюднене 24 липня 2026 року, стосувалося близького професійного оточення Вигівського вже після його призначення главою МВС.

Журналісти досліджували кар’єрні переміщення Артема Родигіна, Андрія Гарастюка, Дмитра Соколова, Романа Бутка та Олега Гудими. За даними розслідування, частина цих посадовців працювала з Вигівським у Миколаївській або Полтавській областях, а після його переходу до Києва також отримала посади у столичній поліції.

Окремо Bihus.Info звернув увагу на отримання деякими з них службових квартир у Києві та подальшу приватизацію житла.

Ці обставини журналісти розглядають у контексті питання про можливі кадрові преференції для людей із професійного оточення Вигівського.

Звання, чини, регалії

• Генерал поліції другого рангу

Справка: Сайт "Генштаб" не несет ответственности за ссылки на материалы других источников и готов к обнародованию информации с иной точкой зрения