Полищук, Владимир Андреевич

Поліщук Володимир Андрійович
Кандидат в народні депутати Верховної Ради України VII скликання

Офіційна біографія

Володимир Поліщук: підприємець, благодійник, політик.

У нашого мудрого народу є такий вислів — «зробив себе сам». Він стосується тих людей, які досягли успіху в житті виключно завдяки своїм особистим талантам та наполегливою працею. Цей вираз ілюструє життєву долю Володимира Поліщука.

Сьогодні він успішний бізнесмен, директор комунального підприємства “Агенство інвестиційного розвитку Чернігівського району”, відомий меценат: переможець обласних акцій “Благодійник року – 2008” , та “Благодійник року – 2009” , дипломант обласного конкурсу “Благодійник року” імені меценатів Тарновських в 2010 та 2011 роках .

Знаковим образом для чернігівської малечі став образ Володимира Поліщука як Святого Миколи. Саме в його костюмі він завітав до шкіл, інтернатів та садочків Чернігівщини, щоб особисто привітати близько трьохсот дітлахів, які сьогодні більше інших потребують нашої уваги та турботи.

Є у нього і своя дитина – син Андрій, якого він виховує разом з дружиною Галиною Федорівною.

Навчався Володимир у Чернігівській школі-інтернаті ім. М. Коцюбинського та СПТУ №15. Кожне літо їздив допомагати займатися сільським господарством до родичів у село: пас корів, косив, займався важкою фізичною працею.

Військову службу проходив з грудня 1988 по грудень 1990 року. Служив у військово-морському флоті. Брав участь у змаганнях чемпіонату СРСР з академічної греблі у складі збірної Центрального спортивного клубу військово-морського флоту. Здобув звання кандидата в майстри спорту. І сьогодні Володимир Андрійович сам продовжує займатися спортом та підтримує проведення спортивних змагань ініціативною молоддю.

«Я підтримаую спортивні ініціативи, – адже набагато краще, коли молодь займається спортом, ніж пиячить чи вживає наркотики», -наголошує благодійник.

Після служби у збройних силах пішов працювати токарем радіоприладного заводу в Чернігові. Проте неспокійні 90-ті: розвал економіки, хронічна заборгованість розставила свої пріоритети і Володимир йде в бізнес. З 1997 року він зареєстрований як приватний підприємець. Здобуває вищу економічну освіту у “Європейському університеті” за спеціальністю “менеджмент організацій”. З початку 2000 - х і донині він вже серйозний бізнесмен – фінансовий директор ПОСП “Агро-Сівер”. З 2009 р. – директор за сумісництвом КП “Агенство інвестиційног«Першочерговим завданням для себе я визначив створення в Чернігівському районі оптового сільськогосподарського ринку, але жодної підтримки від обласної та районної  влади не отримав. Працюю лише  на ентузіазмі.

Переконаний, що лише підтримка сільськогосподарського виробника дозволить підняти рівень життя сучасного села. 2007-го року наші сільгоспвиробники виростили небувалий урожай овочів, але не змогли його реалізувати. І тепер закупівельна ціна картоплі - о розвитку Чернігівського району”.

50 копійок, цибулі - 30 копійок, що значно нижче собівартості.  Програма створення оптових ринків повинна вирішшити проблему збуту продукції. Оптові ринки вигідні для середніх та малих приватних сільгоспвиробників». http://frontzmin.ua/ua/party/regional-organization/chernihiv-region/news/9411-volodimir-polischuk-novij-golova-chernigivskogo-rajonnogo-frontu-zmin.html Тоді ж приходить розуміння, що для позитивних змін в Україні потрібні зміни на законодавчому рівні. Тож Володимир Андрійович йде в політику. Нині він голова Чернігівської районної організації Політичної Партії “Фронт Змін”. У політиці він завжди стояв на захисті інтересів земляків, займав тверду позицію не дозволяючи владі паплюжити їх пам’ять. На загальноукраїнський рівень вийшла історія на свято Перемоги 9 травня селі Киселівка Чернігівського району під час відкриття пам’ятника загиблим односельцям.

«Несподіванки розпочалися відразу ж по приїзді, – розповідає Володимир Поліщук, – Яким же було моє здивування, коли біля пам’ятника не було жодного червоного прапору, під яким воювали наші діди. Біля пам’ятника було всього декілька прапорів України та чимало прапорів «Партії Регіонів». А хіба ж «Партія Регіонів» виборолювала ту тяжку Перемогу у Великій Вітчизняній війні?».

Під час покладання квітів Володимир Поліщук, підійшовши до людей, запитав: де червоні прапори, під яким воювали наші діди, хіба під синім прапором ми перемогли в тій тяжкій війні? Те, що біля новопосталого пам’ятника виставлено тільки прапори «Партії Регіонів» — це кощунство».

Заручившись мовчазною підтримкою селян, підійшов до монумента і поклавши квіти, він зробив те, що зробив би кожен ветеран, у часи  своєї молодості, але всіх їх підводили під руку, бо роки вже не ті — забрав один з прапорів «Партії Регіонів» і відкинув його подалі від пам’ятника. http://pivnich.info/prapor-partiji-rehioniv-vidkynuly-het-vid-pamyatnyka/]

Варто наголосити, що й у благодійності він послідовний. Наприклад, опікуючись селищем Гончарівське. Спочатку на центральній площі де постала ялинка, завдяки Володимиру Поліщуку відбулося чудове новорічне свято http://politiky.net/content/novor%D1%96chna-yalinka-v-selishch%D1%96-gonchar%D1%96vske-na-chern%D1%96g%D1%96vshchin%D1%96, а нещодавно він відвідав Гончарівське та до дня захисту дітей вручив подарунки юним жителям селища. Після Гончарівська він привітав малечу і у селищі Замглай . Але не тільки дітьми опікується меценат. Допомагає він і сільським радам у проведенні свят: наприклад днів села в Роїще http://newvv.net/politics/region/217610-print.html, Шибиринівці , встановленні у селі Іванівка меморіальної галереї «Славетні земляки» http://www.memory.gov.ua/ua/news/detail/366.htm підтримці творчих людей, наприклад поетеси Надії Галковської, авторки славетної «Козачки», чернігівської поетеси Ірини Юрченко , та реалізує багато інших добри справ.

Вміння працювати, віра в людей дозволяють йому з оптимізмом дивитесь в майбутнє.

«Я практик, а тому знаю, що треба робити і вмію працювати. Вірю, що Україна займе гідне місце серед Європейський розвинених держав. На цій землі я народився, тут я живу і мрію про те, щоб мій син пишався своєю квітучою державою».