Ісаєнко Дмитро Валерійович
Исаенко Дмитрий.jpeg
Народний депутат Верховної Ради України ІХ скликання .

Дмитро Ісаєнко

Дмитро Ісаєнко народився 30 серпня 1967 року у місті Речиця, Гомельська область, Білорусь. Диплом інженера-теплоенергетика Дмитро Валерійович отримав у 1989 році, закінчивши Ленінградське вище військове інженерне будівельне училище. Пізніше захистив науковий ступінь кандидата наук із державного управління. Служив у Збройних Силах України до 2005 року.

Сім'я та зв'язки

Дмитро Ісаєнко має дочку — Ісаєнко Наталію Дмитрівну.

Оперативна справа

Після закінчення вищого військового училища у 1989 році заступив на посаду помічника начальника монтажної групи 241 управління спеціалізованих робіт м. Балаклава.
В 1990 став старшим помічником тієї ж групи, а в 1993 зайняв посаду начальника.
У 1996 році Ісаєнко стає начальником будівельно-монтажної ділянки 22 управління м. Балаклава.
З 1999 по 2002 рік – заступник начальника Централізованого спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України, м. Київ. Після 2002 року обіймає посаду начальника того ж управління.
У 2006 році Дмитра Ісаєнка було обрано депутатом Київської міської ради V скликання за списками «Громадянського активу Києва».
У 2006-2007 роках також був директором Департаменту будівництва та відчуження фондів Міністерства оборони України.
З 2007 по 2015 рік Дмитро Валерійович обіймає посаду заступника Міністра регіонального розвитку та будівництва України, м. Київ. Керував будівництвом оборонних споруд у Донецькій та Луганській областях.
У 2010 році також обійняв посаду заступника міністра регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України.
14 січня 2015 року Ісаєнка було звільнено з посади заступника міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ через неправомірне набуття ним статусу учасника АТО, про що повідомив міністр юстиції Павло Петренко. Нагадаємо, що напередодні під тиском групи народних депутатів Дмитро Ісаєнко відмовився від неправомірно наданого статусу учасника бойових дій, який дозволяв утриматися йому на поточній посаді. Про це повідомив на своїй сторінці у Facebook народний депутат та голова комітету ВР з протидії корупції Єгор Соболєв.
З 2015 року і до сьогодні, Ісаєнко обіймає посаду віце-президента Конфедерації будівельників України. На парламентських виборах 2019 р. кандидат у народні депутати від партії «Опозиційна платформа – за життя», № 15 у списку.
21 липня 2019 року був обраний народним депутатом Верховної Ради України ІХ скликання. Займає посаду секретаря парламентського комітету з організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування ВР.

Скандали, компромат та чутки

Ісаєнко Д.В. розпочав свій трудовий шлях у збройних силах України, а саме на посаді спочатку начальника Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України, м. Київ, а потім (увага!) – директора Департаменту будівництва та відчуження фондів Міністерства оборони України у місті Києві. Тобто це саме та людина, завдяки якій землі та склади Міністерства оборони занепали і були фактично безкоштовно відчужені у держави та Києва для отримання надприбутків та надання будівельної мафії для побудови на землях Міноборони житлових та комерційних комплексів.
Пропрацювавши на посаді директора департаменту чотири роки, Дмитро Ісаєнко здружився з такими відомими особами, як Олександр Пабат (депутат Київради, начальник відділу реклами та будівництва АТ «Фінанси та кредит») та з майбутнім головою Київради Галиною Герегою.
Після чого Ісаєнко за партійним списком Цивільного активу Києва і був обраний депутатом Київради у 2006р. Не треба бути академіком, щоб зрозуміти, за які заслуги Олександр Пабат включив Ісаєнка до списку своєї політичної сили. Пабат був начальником відділу реклами та будівництва банку «Фінанси та Кредит», який де-факто належить депутату Верховної Ради Костянтину Жеваго. Цей банк у період будівельного буму у Києві входив до трійки банків, які активно надавали кредити під будівництво житла.
Тобто схема роботи будка наступна: Ісаєнко віддавав майданчики Міністерства оборони України у власність Київради, а Олександр Пабат через рішення Київради надавав наближеним будівельним корпораціям земельні ділянки для подальшої забудови.
Саме так виникла ідея Конфедерації будівельників України (КСУ), чи скоріше синдикат військово-будівельної корупції на землях Міноборони. Рішення Київради про виділення у Києві земель військово-промислового комплексу з наступним договором оренди оформлялося на 3-5 років (на будівництві), а потім за оренду землі ніхто не платив. Іноді оренда визначалася на 15-49 років (у тих випадках, коли необхідно проводити конкурси на продаж). Найчастіше корупційні судді у злитті з місцевою та регіональною владою та прокуратурою приймали рішення про передачу земель оборони до рук будівельних організацій. Але в будь-якому випадку про компенсацію армії навіть не йшлося.[1].

Генпрокуратура (ГПУ) досі не передала до Держбюро розслідувань (ДБР) матеріали кримінального розслідування щодо самозахоплення земель на Поштовій площі в центрі Києва для будівництва підземного торгового центру. Документи були передані з Подільської прокуратури до ГПУ, де й зникли, не дійшовши ГБР.
Один із основних фігурантів цієї справи – колишній заступник міністра Мінрегіонбуду Дмитро Ісаєнко, обраний до нової Верховної Ради від “Опозиційної платформи – За життя”. Торговий центр мав будуватися компанією, яку пов'язують із "завгоспом" Януковича Андрієм Кравцем. Про це KV стало відомо з повідомлення (доступно лише для друзів автора) на сторінці активістки Аннабелли Моріної у соцмережі Фейсбук. Як повідомляє Аннабелла Моріна, Подільська прокуратура Києва вела кримінальне розслідування цієї справи з 2015 року. “Згідно з постановою заступника генерального прокурора – Анжели Стрижевської 1 липня матеріали справи забрали з Подільської прокуратури нібито для передачі їх до ГБР. Вже 2 липня матеріали справи (папки із документами) фізично потрапили до Генпрокуратури. А там їх, як то кажуть, і слід застудив”, – повідомляє активістка. У ГБР підтвердили, що це кримінальне провадження де-юре передано їм, значиться в реєстрі досудових розслідувань, але де-факто матеріалів вони не мають.
“Один із основних фігурантів цієї справи – колишній заступник міністра Мінрегіонбуду Дмитро Ісаєнко зараз пройшов у Верховну Раду від Оппоблоку. Саме цей товариш підмахував офіційними листами про те, що торговий центр – частина транспортної розв'язки і землю під нього відводити не треба. Ісаєнко відомий як розробник більшості корупційних схем у будівництві”, – повідомляє Моріна. "В результаті було встановлено безліч фактів, які розкривають корупційну схему з будівництва приватного торгового центру за бюджетні гроші під виглядом проведення містом дорожніх робіт - реконструкції транспортної розв'язки на Поштовій площі", - написала активістка. Вона додала, що таке розслідування могло б перешкодити подібним схемам, і що у столиці без надання землі було збудовано не один незаконний підземний ТЦ. Як розповіла Аннабелла Моріна, під час розслідування було встановлено, що ТЦ не може бути об'єктом транспортної інфраструктури, а землю під нього треба було відводити згідно із законом, що не було зроблено. [2].
Детективи Національного антикорупційного бюро (НАБУ) затримали на хабарі 120 тисяч доларів посередника - Сергія Саміляка голові ДІАГ за оформлення дозволу на будівництво для ЖК "Теракота". Житловий комплекс будують компанії депутата "ОПЗЖ" Ісаєнка та тестя Насірова Глімбовського.
Забудовника затримали під час передачі хабара. Про це у Facebook повідомив головний редактор "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов.

30px-Aquote1.png "НАБУ затримало хабарника на спробі підкупу голови Державної інспекції з архітектури та містобудування Семена Кривоноса. Кривонос сам повідомив детективам про спробу дати йому хабар за введення в експлуатацію житлового комплексу "Теракота" в Дарницькому районі Києва, і затримання сталося дуже швидко" , - написав Бутусов. 30px-Aquote2.png


За словами журналіста ЖК "Теракота", це проект двох компаній "Перфект-груп" та "Альтіс-девелопмент". "Теракота" - це проект двох компаній. "Перфект-груп", контрольована народним депутатом проросійської партії Опозиційна платформа - За життя Дмитром Ісаєнком, та компанії "Альтіс-девелопмент", яку контролює Олександр Глімбовський, відомий як тесть колишнього голови Державної фіскальної служби. Насіров теж клієнт НАБУ, і саме Глімбовський вніс заставу за нього у 100 мільйонів гривень", – продовжив Бутусов.

Samilyak.jpg

Дати хабар голові ДІАГ доручили діячеві з Мукачева Сергію Саміляку. Він відомий як голова благодійного фонду "З добром до людей та дітей" та ГО "Соціал-демократичний Конгрес християн України". Саміляк відомий участю у багатьох розбірках та скандалах між місцевими політиками на Закарпатті.
Сергій Саміляк відомий як голова благодійного фонду Сергія Саміляка "З добром до людей та дітей" та ГО "Соціал-демократичний Конгрес християн України", який був відомий участю у багатьох закарпатських розбірках та скандалах між місцевими політиками. У серпні 2019 року Саміляку хтось спалив машину у Мукачеві. Просто неймовірно, що комусь із власників "Теракоти" здалося, ніби цій людині варто довірити підкуп глави ДІАГ та передачу цілих 120 тисяч доларів. Цікаво, чи тепер Саміляк здасть, хто саме із забудовників "Теракоти" дав йому таке корупційне завдання. Невже пан Глімбовський чи пан Ісаєнко настільки здатні ризикувати всіма іншими своїми об'єктами, щоб такою дорогою ціною вирішувати свої бізнес-питання?" - розповів головний редактор видання. [3]


"Perfect Group" будує в подільському районі по вул. Щекавицька, 46 Клубний дім "LA MANCHE".